Меморіальні дні травня, під час яких відзначається перемога над нацизмом, традиційно стали днями сезонного загострення дискусій щодо поглядів на історію України та її роль у Другій світовій війні. Експерти вважають, що в державі відбувається трансформація відзначення цих днів і відхід від радянської традиції святкування Дня Великої Перемоги 9 травня. Але тисячі людей і досі за звичкою воліють виходити на святкові акції, що їх організовують проросійські та прокомуністичні сили.
Близько півтори тисячі заходів та тисячі їх учасників – такими, згідно з офіційною статистикою, стали масштаби відзначення днів 8 і 9 травня в Україні. Тепер вшановується пам'ять не тільки полеглих радянських солдатів, а й інших жертв нацизму. А 9 травня – вшанування подвигу українського народу і його внеску в перемогу над нацизмом.
Протиставлення радянській традиції відзначення цих дат цього року було підняте на найвищий офіційний рівень. У своїй промові на меморіальній акції «Перша хвилина миру» президент України Петро Порошенко рішуче засудив російські погляди на ці історичні події і намагання офіційної Москви використати пам'ять про полеглих червоноармійців під час російської акції «Безсмертний полк» для виправдання аґресивної політики Кремля:
– Як довели всі повоєнні десятиліття, перемога над Гітлером була потрібна, щоби підкорити інші країни. Вони святкують в мілітарному угарі, агресивно наїжачившись на весь світ, а ми відзначаємо разом зі всією Європою. Ми кажемо – «Ніколи знову!». Вони кажуть – «Можем павтаріть!». Навіть «Безсмертний полк» Росія розглядає неначе справжній підрозділ сучасних збройних сил Росії. Його місія – участь у гібридній війні, яку Москва веде різними методами не тільки проти України, а й проти Європейського Союзу, проти Сполучених Штатів і проти інших країн, власне кажучи, проти всього світу.
Натомість, з ініціативи Київської організації ветеранів, куди входять не тільки учасники бойових дій, але і партизани, підпільники, а також ветерани праці, 9 травня в Києві відбулася хода і покладання квітів до могили Невідомого солдата під радянським гаслом «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!». Керівник Київської організації ветеранів і колишній активіст Компартії України Микола Мартинов публічно засудив реалізацію українською владою положень законів про декомунізацію і введення не тільки нових пам'ятних дат, а й виключення з державної термінології словосполучення «Велика Вітчизняна війна». Мартинов заявив, що його організація виступає проти національного примирення з іншими учасниками війни, які воювали на боці інших держав, або виборювали волю для України:
– Ми більше схильні до того, щоби 9 травня пам'ятати, шанувати і пишатися тим, що зробив наш народ і Радянська армія з розгрому фашистських сил і вигнання їх з нашої землі та з Європи. Ми воювали і це не можна викинути з історії, – заявив Мартинов, якому на момент нападу Німеччини на Радянський Союз виповнилося лише 7 років.
На організовану проросійськими силами акцію прийшло близько двох тисяч людей, які несли в руках портрети своїх родичів, що воювали на боці Червоної армії. В натовпі лунали переможні гасла радянських часів і не надто ентузіастичні вигуки «Ура!», які радше нагадували крик розпачу, ніж переможний клич.
Цей захід патрулювали активісти націоналістичних організацій, які відстежували і повідомляли поліції про використання забороненої в Україні тоталітарної радянської символіки. А деякі гурти націоналістів влаштували альтернативну акцію «Безсмертний орк», вирядилися в костюми та маски неґативних казкових персонажів і перекрикували учасників ходи антиросійськими гаслами: «Ні російському фашизму!»
Люди, які йшли центром Києва в колоні акції «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!», реаґували на це доволі аґресивно.
Кілька разів між протилежними сторонами виникала штовханина, одному з носіїв забороненої георгіївської стрічки розбили лице, але поліції вдалося запобігти масштабним сутичкам.
Українська офіційна історіографія почала визнавати факти співпраці СРСР з нацистською Німеччиною в 1939-1941 роках і участь Радянського Союзу на початку Другої Світової війни через розподіл Польщі, фінську військову кампанію і захоплення країн Прибалтики і частини Румунії. А Український інститут національної пам'яті виступив із ініціативою перенесення вихідного дня з 9 травня, на 8 травня. Директор Інституту Володимир В'ятрович пояснив це необхідністю очищення цих дат від тоталітарної ідеології:
– Це важливо для розмінування 9 травня. Цей день як вихідний – це прекрасний привід для будь-яких політичних провокацій. Ми стали свідками таких провокацій впродовж останніх років. Це спроба монополізувати перемогу над нацизмом, спроба показати тих, хто не був на радянському боці, як таких, що були колаборантами. Очевидно, що вплив радянської пропаганди був дуже потужний. Але й не треба його переоцінювати. Як на мене, показником того, що цей вплив так і не відобразився аж настільки тотально на суспільній свідомості, є те, що в нас практично нема народних пісень про Другу світову війну.
Колишній голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів Другої світової війни, офіцер Червоної армії 92-річний Ігор Юхновський сказав, що він жваво пам'ятає ранок 8 травня 1945 року, коли він на радостях від звітки про завершення війни вистрілив у вікно зі свого ручного кулемета всі патрони. Він і зараз святкує саме 8, а не 9 травня, і критично ставиться до радянського терміну «Велика Вітчизняна війна», який, на його думку, є плагіатом назви війни, що сталася в результаті нападу Наполеона Бонапарта на Росію 1812 року:
– Друга світова – це правильно. Насправді це і була Друга світова війна. Півсвіту в тій війні брало участь. Тому вона не була Великою Вітчизняною.
Фото: Вільгельм Смоляк
Київський політолог Серій Таран зазначив, що трансформація відзначення травневих історичних дат в Україні наближає державу до цивілізованої європейської родини народів:
– Ми це зараз відзначаємо саме як День пам'яті. Насправді, загинуло дуже багато людей. І те, що це в Україні відзначається саме так, абсолютно корелюється з тим, як це зараз відзначається в Європейському Союзі.
В подальшому, як вважають українські експерти, відзначення травневих дат в Україні має еволюціонувати або в напрямку поглиблення знань про український рахунок у Другій світовій війні, або в бік розвитку критики нацизму. Натомість Сергій Таран переконаний, що ці дві тенденції будуть поєднані:
– Для України нацизм не закінчився. Ми бачимо, що Росія дотримується ідеології так званого «руского міра», яка дуже сильно повторює ідеї нацизму. Нацистська Німеччина почала війну з анексії територій, які, на думку німців, завжди належали Німеччині, бо там, бачте, проживали німці. Саме з такою ідеологією і російська армія вдерлася на територію України під гаслом захисту росіян. Зараз ця війна триває. І тому тут буде більше дискусій і мені здається, що зараз в Україні дискусії пішли у правильному напрямку. Принаймні, ми бачимо, що значна частина громадян розуміє загрозу руского міра і те, що було під час Другої світової війни, ніколи не має повторитися.
Проти такого розвитку української національної пам'яті виступають політики з проросійської партії «Опозиційний блок», серед яких чимало колишніх членів Партії реґіонів. Так, співвласник телеканалу «Інтер» Сергій Льовочкін виправдав називання в ефірі цього каналу борців за волю України «фашистськими злочинцями». Він заявив, що «ніхто не має права відібрати 9 травня».
Вільгельм Смоляк