Захід не зробив відповідних висновків щодо Росії після нападу цієї країни на Грузію у 2008 році, що відчинило двері для використання подібного сценарію проти України. На цьому у середу, 29 серпня, наголосили учасники конференції у Європейському парламенті, присвяченій 10 роковинам російсько-грузинської війни.
Один із співорганізаторів події, польський євродепутат від партії Право і справедливість Косма Злотовський підкреслив, що потрібно нагадувати про ту агресію, особливо на Заході. «Ми і грузини маємо декількасот років досвіду з російською політикою і ми знаємо, що це завжди експансивна і досить агресивна політика. Про такі події, як війна в Грузії, війна в Україні, анексія Криму, треба казати, аби західні колеги знали, що це не так, що з Росією можна мати нормальні відносини», - сказав польський політик.
Учасники конференції нагадали про те, що території Абхазії та Південної Осетії перебувають під постійною окупацією Росії, а також що конфлікт десять років тому був для Кремля полем, на якому він міг випробовувати Захід, а також новий підхід до війни.
«У всьому світі є дуже багато криз, які більш напружені порівняно з тим, що відбувається сьогодні, і є тенденція применшувати значення того, що відбувається у такій малій країні як Грузія», - зауважила екс-міністр закордонних справ цієї країни Катерина Ткешелашвілі.
Вона наголосила, що на окупованих територіях немає поліпшення, а навпаки – там відбувається погіршення ситуації з прогресуючим процесом захоплення Росією все більшої території.
Молодий грузинський експерт з Абхазії Звіад Адзінбая підкреслив, що його бабуся і дідусь, які постійно живуть у зоні конфлікту, стикаються з порушеннями основним прав кожного дня. «Там щодня викрадають людей, триває справжня окупація», - сказав він.
Він пригадав, що коли десять років тому почалося вторгнення Росії, його родина, подібно як десятки тисяч інших, не знала, що робити. «Почалася війна, перемовини закінчилися нічим. Нам усього не вистачало, були здійснені кібератаки, не будо доступу до Інтернету. Моя родина зіткнулася з дилемою, куди їхати», - пригадав він.
Віце-міністр оборони Грузії у період війни, екс-посол цієї країни у США Бату Кутелія сказав, що після 2008 року Росія багато чого навчилася, Грузія навчилася чогось, а Захід зрозумів дуже мало.
Він звернув увагу, що ще до вторгнення 2008 року в Грузії були інциденти, під час яких Росія випробовувала реакцію держав Заходу. Кутелія нагадав, що ОБСЄ не відправила слідчу місію, коли з російського літака були скинуті бомби на грузинську територію, а доповідь у відповідь на подібний інцидент в Абхазії не вказав на винних (попри те, що справа була очевидною).
Врешті, як наголосив грузинський політик, саміт НАТО у Бухаресті в 2008 році, що розчарував грузинські та українські очікування, показав, що Росія має «зелене світло» для наступу на європейський лад. А вже за п’ять місяців після того Росія використала силу проти Грузії.
Кутелія зазначив, що грузинська поліція зберігала безпеку на території країни, де не було воєнних дій, і було також національне розуміння, що Росія є агресором і потрібно боротися з нею.
У свою чергу росіяни, на його погляд, зрозуміли, що військова перевага не може бути єдиними інструментом і вони повинні мати союзників всередині країни, яка є їхньою ціллю. «Нині ці недоліки має виправити пропагандистська машина Росії», - зауважив він.
Екс-посол США в Азербайджані Меттью Брайза звернув увагу, що нині вже зрозуміло, що це був початок нового сценарію Росії використання сили проти своїх сусідів. «Можна намалювати просту лінію між відсутністю відповідної реакції на події в Грузії та дії Росії в Україні», - переконаний він.
Євродепутатка Права і справедливості Анна Фотиґа, яка також була співорганізаторкою конференції, коментуючи гібридні дії Росії, зауважила, що межі між війною та миром під час конфліктів, розв’язаних Росією, є нечіткими.
Європейський парламент у червні цього року ухвалив резолюцію, у якій закликав Росію вивести свої війська з окупованих теренів Абхазії та Південної Осетії.
PAP/Т.А.