Заяви заступника голови Спеціальної спостережної місії ОБСЄ в Україні Александра Гуґа про те, що він не бачив на Донбасі російських військових обурила Україну і спричинила політичний скандал. Гуґ негайно спростував ці опубліковані в американському виданні слова, а прес-служба місії виступила з аналогічною заявою одразу після появи перших ознак обурення в Україні. Що сказав Гуґ і якою насправді є позиція ОБСЄ щодо війни на Донбасі з'ясовував київський кореспондент "Польського радіо".
Опубліковане 25 жовтня в американському виданні Foreign Policy інтерв'ю першого заступника керівника Спеціальної спостережної місії ОБСЄ в Україні Александра Гуґа збурило українське суспільство і політичні кола. В ньому йшлося про агресію Росії проти України на Донбасі. Відповідаючи на запитання про позицію ОБСЄ щодо фактів цієї агресії Гуґ заявив, що його місії вдалося зафіксувати автомобільні вантажні конвої, що незаконно перетинають кордон на окупованій бойовиками території та військове електронне обладнання і заборонену мінськими угодами військову техніку. Разом з тим, Гуґ відмовився визнавати присутність російського війська на Донбасі. "Ми бачили чоловіків зі знаками розрізнення та емблемами Російської Федерації, та ви можете купити таку форму будь-де. Ми також бачили знаки Німеччини, Іспанії та інших, Росії зокрема", - сказав Гуґ.
Ці слова спричинили зливу обурення в Україні. В соціальних мережах з'явилися численні карикатури та дописи, що жорстко кпили з Гуґа. На кшталт того, що "існування ОБСЄ довести неможливо, а такого Гуґа можна купити в будь-якому гастрономі". Не менш жорсткою була і реакція офіційного Києва. Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко назвала заяву Гуґа "недолугою і невдалою". На своїй сторінці у Facebook вона висловила сподівання на те, що "це просто невдало сформулювала ним фраза, а не позиція". Геращенко нагадала, що ОБСЄ щотижня фіксує на Донбасі і відображає у своїх офіційних звітах новітню російську радіолокаційну та іншу техніку, танки, іншу зброю. А також зазначила, що така фіксація збільшилася, щойно в Спостережній місії ОБСЄ зменшилася кількість росіян.
Реакція ОБСЄ була блискавичною. Вже наступного дня Александр Гуґ провів прес-конференцію по Скайпу з лінії зіткнення, на якій заявив, що опублікований на Foreign Policy текст "уводить в оману та не відображає його точку зору". Він зазначив, що видання вже виправило цей текст.
– Моніторингова місія ОБСЄ впродовж 4 років документувала конкретні види озброєнь. В тому числі, електронне військове обладнання, яке ми описували досить детально. Наприклад, системи глушіння сигналу. Щонайменше в шести випадках ми повідомляли про конвої, що заїжджали і виїжджали з України. Ми описували конкретні види озброєння, які ми баичли в непідконтрольних урядові районах. Ми говорили з військовополоненими, які утримуються військовослужбовцями України. Вони стверджували, що є представниками регулярних військ Росії, які на ротаційній основі перебувають в Україні. Я всі ці факти згадав в інтерв'ю. Всі ці факти говорять самі за себе, – сказав Гуґ.
Скандал із заявою Гуґа таким чином був врегульований. Але, як кажуть в Києві, "осад все ж таки лишився". Адже і раніше з поведінкою спостерігачів ОБСЄ було не все гаразд, нагадав в інтерв'ю "Польському радіо" науковий директор українського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов:
– Там взагалі були речі неприпустимі. Ми можемо згадати відвідування спостерігачів ОБСЄ ресторанів з бойовиками, їхня присутність на весіллях бойовиків, дружба з бойовиками, що фіксувалася на відео… Тут все ж таки більше винний засіб масової інформації. Оскільки якби в них був запис цього інтерв'ю, вони навряд чи міняли текст своєї публікації. Це в правилах західних ЗМІ: якщо є коментар, то вони відстоюють свою позицію до останнього.
Своєю чергою, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко закликав розрізняти приватну думку Гуґа і офіційну позицію ОБСЄ. Він сказав "Польському радіо", що в доповідях ОБСЄ чітко визначена російська військова присутність на Донбасі:
– Офіційна позиція ОБСЄ підтримує Україну і в цих доповідях можна знайти багато фактів російської присутності на Донбасі. Я бит взагалі не хотів, щоби вважалося це офіційною позицією всієї організації. Це була лише заява заступника моніторингової місії в Україні. Сама позиція місії не збігається з позицією Гуґа.
Тим часом, в українській пресі та соцмережах з'явилися повідомлення про отримання Гуґом пропозиції від російського "Газпрому" перейти на роботу до цієї компанії після завершення його кар'єри в ОБСЄ цієї осені. Чи варто вірити таким повідомленням, чи вони є просто злим жартом журналістів, обурених скандалом навколо публікації в Foreign Policy? Олександр Мусієнко закликав поставитися до таких припущень з обережністю, але не виключив, що подібна пропозиція Александрові Гуґу надійти таки могла:
– Це цілком реально. І якщо це таки відбудеться, то це кидатиме тінь на всю організацію. Мені здається, що і в ОБСЄ йому порадять, настійливо порадять такого не робити.
Проте, якими б не були скандали навколо окремих спостерігачів від ОБСЄ в зоні війни на Донбасі, якою б жорсткою не була критика всередині України мінських домовленостей, внаслідок яких спостережна місія ОБСЄ взагалі з'явилася на тій території, опитані експерти не радять поспішати із тим, або розірвати мінські домовленості і відкликати місію із зони конфлікту. Олександр Леонов вважає, що наразі ані цим угодам, ані спостерігачам немає жодної альтернативи:
– Є багато претензій до їхньої роботи, але заміни теж немає. Це ледь не єдина міжнародна міжнародна структура, яка присутня в зоні бойових дій, яка фіксує перекидання техніки, обстріли… Тому, якщо ми ставимо під сумнів місію ОБСЄ, ми маємо розуміти, а що далі? Вочевидь запровадження миротворчої місії можливе тільки тоді, як до цього вдасться примусити Росію.
Тим часом, місія Александра Гуґа завершилася 31 жовтня. Цього дня він залишив посаду заступника голови Спеціальної спостережної місії ОБСЄ на Донбасі.
Вільгельм Смоляк