Зовнішній тиск на вибори 2019 року: на які маніпуляції та втручання варто очікувати? – таким стало головне запитання, відповідь на яке шукали експерти аналітичних центрів і Національного інституту стратегічних досліджень України за тиждень до першого туру президентських виборів. Як зазначив виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда, Росія практично без конкурентів домінувала на українських виборах від 1994 до 2012 року і вже звикла до такого домінування. Експерт назвав завдання Москви повернути Україну в лоно «руского міра» стратегічно важливим з огляду на останню каденцію Владіміра Путіна на посаді президента Росії. Водночас, на думку Магди, Росія намагатиметься підірвати в Україні демократичні цінності і зруйнувати саму систему української демократії. Тим часом, українське суспільство зазнає величезних змін, значення і масштаби яких і досі неусвідомлені фахівцями, вважає Євген Магда:
– Ці вибори будуть за 5 років після попередніх. Ці вибори будуть першими, коли суспільство вже усвідомило, що ми перебуваємо в стані війни, що ми зазнали суттєвих страт. Наприклад, ООН вже на третину збільшила кількість наших жертв – з 10 до 13 тисяч. Це будуть вибори в умовах воєнного часу, а не воєнного стану. Раніше, до 2014 року сприймали опонування між політиками як нормальний процес. Після виборів 2005 року Віктор Ющенко міг поїхати зі своїм першим візитом до Москви і дати там першу прес-конференцію. Ви можете зараз уявити перший візит будь-якого президента в Москву? Ми, здається, самі ще не усвідомлюємо всього масштабу змін, що відбулися. Це дійсно будуть досить серйозні вибори і ми не повинні стати генералами, що готуються до тих битв, що вже відбулися.
Решта експертів погодилася з Магдою щодо того, що серед зовнішніх впливів на українські вибори слід говорити винятково про впливи Росії, а не Заходу, чи інших держав. Якими будуть ці російські впливи, що за прогнозами експертів посиляться під час другого туру президентських виборів, а надто – під час парламентської виборчої кампанії, аналізувала завідувачка відділу розвитку політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко:
– Сам вплив можна розділити на прямий і опосередкований. Прямий – через агентів впливу, перш за все в політиці. Вони зараз обмежені через обмеження їхньої бази виборців через воєнні дії самої Росії. А опосередкований вплив – через засоби масової інформації, заяви російських політиків і російського президента. Якщо Путін виступає із заявою, де називає діючого президента України недоговороздатним, то навіть якщо більшість українців не дивляться постійно російські телеканали, ця заява передруковується, стає відомою. Раніше ставка робилася на Тимошенко. Від середини зими фаворитом Росії став Зеленський, але фаворитом дещо своєрідним. Вся його російська підтримка полягає в тому, що стверджується – ось, бачте, до чого довели український народ, що він уже готовий проголосувати навіть за Зеленського. Вже на цьому початковому етапі в глядачів формується ставлення до Зеленського як до слабкого президента, який не дуже гідний, щоби Путін йшов із ним на якісь домовленості. Раніше російський вплив на українські вибори справлявся за регіональним принципом – схід проти заходу. Тепер цей розподіл більш тонкий і більш небезпечний. Це протиставлення війни і миру. Вони вже відмовилися від концепції «руского міра», який мав занадто обмежений географічний характер і не забезпечував їхніх стратегій і цілей. Росія зараз перейшла до реанімації радянського наративу «дружби народів». Ця радянська «дружба народів» і заклики до миру дуже добре лягають на український ґрунт. Щодо технічного втручання – це втручання в роботу Центральної виборчої комісії, це цілком очікувані речі.
Радник Національного інституту стратегічних досліджень Олег Покальчук зазначив, що розвиток демократії в Україні дає додаткові козирі кремлівській пропаганді:
- Створюється сумнів там, де є плюралізм. Взагалі, демократія для таких впливів дуже вразлива. Що демократичніша країна, то вона вразливіша для такого роду спецоперацій. Ми це бачимо на прикладі Центральної Європи, де із цим все досить погано. Дуже добре з баченням ситуації, але практично нічого неможливо зробити, бо це буде недемократично. Ми як країна, що тільки прямує до Європи, маємо більше можливостей вживати оперативних заходів.
Попри обмеження російського телемовлення в Україні, а також повновладдя російської православної церкви і заборону російських соціальних мереж, інформаційні впливи з боку Кремля залишаються для України серйозною проблемою, вважає політична експертка Олеся Яхно:
– Ми спостерігали, як працює інформаційна кампанія хоча би під час запровадження воєнного стану. Тоді активно нав’язувалася думка, що тут немає солі, сірників, це активно обговорювалося на російських телеканалах і мало продовження всередині України. Один з нинішніх прецедентів – новина про нібито позбавлення України безвізового режиму. Вона з’явилася в російській пресі, а потім була передрукована в українських виданнях. Виявилося, що російське джерело послалося на фейкову сторінку нібито Ради Євросоюзу, якої насправді взагалі немає. Зовнішнє втручання відбувається на рівні кібератак проти сайту Центральної виборчої комісії та інших державних органів України. Це і вигадки, що запускаються винятково з Росії. Дивно, що вже минуло 5 років, а ми і досі чуємо такі речі на рівні запитань: а що то в нас було – революція, чи переворот, що то була за війна? Суспільство і досі не розуміє ризиків, що були і є. А українські політики часто цим спекулюють і використовують. Вони не думають, що можуть бути корисними ідіотами і вставати в річище пропаганди Росії. Під час президентської і парламентської кампанії все це буде активно використовуватися.
Але тут Олег Покальчук застеріг українців від надмірної уваги до намагань Москви загнати українську суспільну свідомість у підступну пастку пропаганди:
– Треба розділяти пропаганду і інформаційні впливи. Дуже часто ці поняття підмінюють і зорієнтовують свої зусилля на пропаганду. Пропаганда не передбачає зворотнього зв’язку. Дуже часто вона має на меті відволікання уваги від інших спеціальних операцій – кібероперацій, психологічних операцій. Найкращий варіант боротьби з пропагандою – не вестися на неї, вона завжди примітивна і дурна. Її мета – спричинити злість і негативні емоції, нічого більше. Там в принципі не може бути нічого раціонального, тому раціонально на неї реагувати безглуздо. Це пастка.
Ще одним завданням Москви буде намагання будь-що зірвати вибори на частині українських виборчих дільниць із тим, щоби створити враження про знищення довіри до результатів голосування і активно тиражувати цю тезу на лише всередині України, а й для західних держав, – застерігають українські експерти.
Вільгельм Смоляк