Після квітневого обмеження Росією постачання нафтопродуктів до України та скандалу навколо неякісної російської нафти, що експортувалася через Україну і Білорусь до Європи, всередині держави подорожчало автомобільне паливо. Аналітики ринку пов'язують це з коливаннями світових нафтових цін. Але застерігають проти високої залежності держави від російської сировини і моторного палива.
У перші дні травня пальне в Україні подорожчало на півтори гривні і тепер коштує, як один літр молока або як десяток яєць. Експерти переконані, що на цьому збільшення цін на пальне на скінчиться і буде рости. Причинами цього є цінові стрибки на світовому ринку та спекуляції нафтотрейдерів, стверджує президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук. Він заперечив думку про те, що нинішнє подорожчання палива спричинив скандал навколо зупинки транзиту російської нафти через українську територію:
– Насправді, підґрунтя не було жодного, тому що, наприклад, по трубі "Прикарпаттязахідтранс" в Новоград Волинському обсяги не зменшилися аж ніяк. Тому ще це ресурси "Роснефти" і її оператор є тут. Але вони скористалися такою нагодою, бо той ресурс, що куплений за високою ціною, має десь з'явитися на ринку.
В середині квітня Україна дійсно тимчасово втратила одного з основних постачальників пального – Білорусь. Наприкінці квітня два нафтопереробні заводи сусідів зупинили виробництво через неякісну нафту, яку закупили у Росії. Експерт науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев спростував версію про навмисні дії Росії і довів, що цей інцидент завдав великої шкоди інтересам самої Москви.
– Російська сторона визнала, що щонайменше 700 тисяч тон нафти забруднено. І що наявність діхлоетану в нафті може спричиняти проблеми під час її перероблення. У процесі нагрівання утворюється кислота і негативно впливає на обладнання, а випади осаду забрудять внутрішні елементи пристроїв. Тому нафтопереробні заводи в Білорусі припинили її перероблення до її доочищення. А що місткість резервуарів на цих заводах була недостатня, щоби відкачати всю некондиційну нафту, ця проблема перейшла з Білорусі на інші країни, що отримують сировину. Це дуже негативно вплине на репутацію російських постачальників. Адже версія про посередницьку компанію, що впродовж кількох діб закачувала неякісну нафту в державний магістральний нафтогін, спричиняє не лише репутаційні, а й фінансові страти. Сама лише Білорусь вже заявила про недоотримання прибутку від 100 до 150 мільйонів доларів. Європейські країни залежать від постачання російської нафти на дві третини. Хоча план стратегічного розвитку енергетики будь-якої європейської країни містить завдання диверсифікації найти і нафтопродуктів. Після нинішньої ситуації роботи в цьому напрямі, я думаю, будуть прискорені.
Відверто ворожою дією проти України на нафтовому фронті стала квітнева постанова російського уряду, якою Москва заборонила експорт до України частини асортименту нафтопродуктів. Але і це, на думку директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна не становить жодної значної загрози для України:
– Постачання бітуму буде заборонене. Минулого року він склав близько 18 відсотків українського ринку. Це немало і небагато. Він нам потрібен, але без нього можна жити. Зараз є ще два постачальника – Білорусь і Кременчуцький нафтопереробний завод. Через зростання будівництва в Україні почалися ще й поставки з Росії. 2017 року російській бітум складав 19 відсотків ринку, а минулого року - вже 18 відсотків. Потреба зростає, але це змусить шукати нові джерела постачання. Зокрема, бачимо останнім часом великий інтерес до польського бітуму. Він дорожчий, бо більш якісний. Заборона Росії також стосується моторних та інших мастил. Але нам є чим їх замінити і нічого кризового там нема. Стратегічні позиції – дизельне паливо та скраплений газ – залишаються за тим порядком експорту, який був. Єдине що змінюється, так це орган, що буде стежити за цим експортом. Наразі навіть самі російські компанії не знають хто це буде. Постанова російського уряду про санкції є, а хто її буде виконувати ще нікому не відомо. Тому, виглядає, що ця санкційна постанова робилася дуже поспіхом. Напередодні цих санкцій російських, Україна двічі запровадила свої власні санкції проти Росії. Це торгівельна війна і обмін ударами. На війні, як на війні.
Чи означає це, що Україна убезпечена від застосування проти неї Москвою нафтової зброї? Експерт вважає, що ні, бо залежність від російських нафтопродуктів і досі залишається високою, незважаючи на незаконну анексію Криму Росією і окупацією частини Донбасу, де не вщухає позиційна війна:
– Треба робити висновки. Ми дуже сильно залежимо від постачання з Росії та Білорусі. Ми завозимо звідти 70 відсотків нафтопродуктів. Це сигнал, що треба вживати заходів з убезпечення України від цих поставок. Наразі росіянам з білорусами вигідно нам постачати нафту і нафтопродукти, бо вони на цьому заробляють нормальні гроші. А нам слід будувати такий ринок, який буде залежний від них не на 70 відсотків, а на 30.
Тільки в такому разі, яке вважає експерт, Україна буде спроможна в будь-який момент перейти на інші джерела і отримувати нафту, наприклад, морем.
Вільгельм Смоляк