В останній день Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, який проходив у Познані з 28 по 30 листопада, Міжнародний фонд Сороса представив рейтинг європейської інтеграції країн, які входять до програми Партнерства. Результати дослідження стали несподіванкою для політиків та журналістів: Україна, яка традиційно вважалася флангамоном демократичних перетворень у регіоні, зайняла лише третє місце. На другому місті опинилася Грузія на чолі з Михаїлом Саакашвілі. На першому ж – Молдова!
«Передовик», «найкращий учень у класі», «історія успіху Східного партнерства» – саме таких епітетів експерти удостоїли Кишинів. Все вказує на те, що такий результат Молдови це не просто збіг обставин, таких як загострення політичної ситуації та економічна криза в інших країнах, а результат ряду реформ усередині самої країни, спрямованих на європейську перспективу. У Польщі, яка є ініціатором програми Східного партнерства, Фундацією імені Стефана Баторія були організовані дебати, присвячені євроінтеграційній стратегії молдовського уряду та заходам, якими Європейський Союз може їх підтримати.
Учасники дебатів підкреслили, що Молдова не першою в регіоні розпочала процес зближення з ЄС, але саме бажання долучитися до євроспільноти поєднало різні політичні сили. Декілька років тому Міністерство закордонних справ Молдови було перейменовано на Міністерство закордонних справ та європейської інтеграції. Які позитивні зміни відбулися у країні протягом останніх років розповів представник міністерства.
Еуген Чарас (Eugen Caras): По-перше, існує велика політична воля на рівні адміністрації, уряду та парламенту, всіх гілок влади. По-друге, був налагоджений конструктивний діалог з Євросоюзом. По-третє, гарний результат показала нова візова умова, динамічно йдуть переговори про заключення договору про асоціацію. Перше місце Молдови не стало для нас сюрпризом, тому що були зроблені дуже конкретні кроки на шляху до ЄС.
Чарас вважає, що статус Молдови як демократичної країни це вже доконаний факт. Незважаючи на певні проблеми парламенту з виборами президента, була проведена реформа системи юстиції та прикордонної служби. Відкритість країни змінам забезпечує прихід до влади молодих людей, які презентують модерний погляд на світ.
Еуген Чарас: Змінюються покоління не тільки в адміністрації, але й у політичних елітах. Адже багато хто з людей, які зараз перебувають при владі у Молдові, прийшли до політики протягом останніх 2–3 років. Але ця зміна поколінь не відбувається методом «різання». Мені здається, у адміністрації зараз склалася гарна комбінація досвіду та нових поглядів.
Незважаючи на гарні результати, які Молдова показала на шляху до Європи, перспектива її членства у Європейському Союзі, як це було зроблено для країн Вишеградської четвірки у 90-і роки, досі ніде не прописана.
Еуген Чарас: На жаль, такого пункту у документах поки що немає. І Молдова, і Україна докладали багато зусиль, аби в документах останнього самміту Східного партнерства ця перспектива членства була зафіксована, але цього не сталося. Проте існує комюніке Європейської Комісії, де є посилання до 49-ї глави союзного договору про перспективу членства в організації. Це не зовсім чіткий, але сигнал.
Не настільки однозначно молдовське перше місце сприйняли як місцеві, так і польські експерти. Аркадіе Барбаросіе (Arcadie Barbarosie) з кишенівського Інституту публічної політики не піддає сумніву, що Молдова є демократичною державою, проте зауважує деякі недоліки у розвитку громадянського суспільства, побудова якого є одним з головних елементів євроінтеграції.
Аркадіе Барбаросіе (Arcadie Barbarosie): Громадянське суспільство передбачає існування досить великої кількості людей, які мають достатньо вільного часу і є економічно незалежними, аби віддавати частину себе суспільству. І в цьому сенсі громадянське суспільство як у Молдові, так і в інших пострадянських країнах є слабким. Хоча останнім часом існує багато організацій, які навіть без належного фінансування намагаються будувати суспільство свідомих громадян.
Голова Інституту тішиться, що Молдова отримала перше місце у рейтингу серед інших країн Східного партнерства, однак вважає, що євроінтеграція це не змагання, і треба робити максимум, не орієнтуючись на темпи інших. В самій країні багато зроблено, але ще більше треба змінити. Наприклад, проблеми досі виникають з толерантністю у молдовському суспільстві...
Аркадіе Барбаросіе: Ми нещодавно робили опитування з рубриками типу: як Ви ставитеся до того, що поряд з Вами буде жити людина, хвора на СНІД, чи людина, яка має нетрадиційну сексуальну орієнтацію? Як би Ви поставилися, якщо б вони стали членами Вашої родини? Відповіді респондентів шокували громадськість республіки, адже абсолютна більшість опитанних категорично не хочуть бачити у своєму оточенні хворих на СНІД або представників нетрадиційної сексуальної орієнтації.
Не абсолютизувати перше місце Молдови закликає і експерт Центру східних досліджень з Варшави Вітольд Родкєвіч (Witold Rodkiewicz). Він підкреслює, що у Молдові, так як і в інших країнах пострадянського простору, існує велика різницю між деклараціями уряду та реальною практикою.
Вітольд Родкєвіч: Існує велика розбіжність між успіхами у підписанні угод, прийняттям декларацій і постанов, і процесом політичних, економічних та соціальних реформ. Якщо у символічно-правовій площині Молдова досягла великих успіхів, то у другій не відбулося радикального перелому, який би змінював існуючу пострадянську систему. І молдовські еліти, і суспільство глибоко поділені питанням реформ необхідних для євроінтеграції. Тому останні два роки Кишинів балансував між європейським вибором та поверненням до східного вектору.
Родкєвіч визнає, що перед Молдовою, як і перед Україною, попереду важкий шлях. Проте не варто безапеляційно прислухатися до прогнозів, що після прийняття Хорватії до ЄС процес розширення євроспільноти буде заморожений на 10 років.
Вітольд Родкєвіч: З прогнозами треба поводитися обережно. Я пригадую, як влітку 1991 року, коли я був на конференції у Школі політичних наук імені Джона Кеннеді, німецькі, британські та американські експерти стверджували, що зміни, які торкнулися країн Центрально-Східної Європи, ніколи не настануть у Радянському Союзі. А як сталося?! Є багато факторів, які сприяють негативним прогнозам щодо майбутнього ЄС, ситуація у самій Європі зараз дуже нестабільна. Євросоюз можливо буде функціонувати за зовсім іншою моделлю.
У будь-якому випадку, експерти радять як Молдові, так і Україні продовжувати реформи, які пропонує ЄС. Аркадіе Барбаросіе наводить приклад Хорватії – навіть коли Євросоюз не хотів бачити Загреб у своєму складі, хорвати настільки сумлінно працювали, що перемогли скепсис Брюсселя. Чого бажає спільно Києву та Кишиневу.
О.Б.