10 років тому було впроваджено у життя євровалюту і сьогодні в 17 країнах більше 320 мільйонів громадян Старого континенту користуються цим платіжним засобом.
Отанньою до єврозони, рік тому, приєдналася Естонія. Але вже Литва, яка планувала також стати членом елітарного клубу євро у 2014 році, заявила про можливе пересунення терміну прийняття валюти ще на два-три роки. Подейкують, що через те, що нині зона євро переживає кризу.
Головний економічний аналітик порталу bankier.pl Кшишитоф Коляни бачить нинішню ситуацію єврозони не у райдужних кольорах.
Кшишитоф Коляни: Це суто політичний, а не економічний проект, – це по-перше. По-друге, до нього запрошено країни, які у єврозоні ніколи не повинні були б з’явитися, бо з самого початку вони не відповідали критеріям маастрихтського договору. Я, в першу чергу, говорю тут про Грецію, а також про Бельгію чи Італію, – ці країни були залучені до єврозони тільки через політичні міркування.
Експерт Коляни не цурається передбачень на новий, 2012 рік.
Кшишитоф Коляни: У першому і другому кварталах я очікую в єврозоні якоїсь кризової ситуації. Бо жодна криза не може тривати до безкінечності, вона повинна закінчитися якоюсь розв’язкою. Я переконаний, що у даній ситуації єдиним політично прийнятним рішенням може бути задіяння друкарських пресів Європейського центрального банку, який просто почне скуповувати італійські, можливо, ще й бельгійські чи може ще іспанські облігації і почне друкувати євро. Все, так насправді, залежить зараз від Німеччини, яка цей дуже шкідливий варіант розвитку подій, що може закінчитися гіперінфляцією, пригальмовує. Але може виявитися, що 2012 року просто не можна буде в інший спосіб запевнити платоспроможність Італії. Італії – країні, яка занадто велика, щоб збанкрутувати, але також і занадто велика, щоб її врятувати, принаймні таким чином, як відбувався порятунок Греції чи Португалії.
Чи справді можливе виключення із єврозони таких країн, як Греція?
Кшишитоф Коляни: На мою думку, це не стільки можливо, це взагалі неминуче. Єврозона в нинішній формі, я вважаю, не має майбутнього. Я б радше, може, сподівався не стільки виключення якоїсь країни з єврозони, – бо це було б політично некоректно, – скільки поділу цією зони на дві чи може три валютні блоки. Тобто, євро залишилося б у країнах гіршої кондиції, типу Греції, Італії, Португалії, Іспанії, можливо, також, Франції та Бельгії, і було б створено своєрідну, так би мовити, євромарку, тобто елітний клуб для країн, які мають подібний рівень розвитку і конкурентоспроможну економіку, – наприклад, Німеччина, Австрія, Фінляндія, можливо, Голландія, які б створили кістяк нової твердої європейської валюти. Але вже без таких політичних амбіцій, типу об’єднання Європи і охоплення валютним об’єднанням усіх країн Євросоюзу.
Експерт переконаний, що ідея фіскального об’єднання чи контролю, як на цьому наполягають основні країни ЄС, – Німеччина та Франція, – не врятує єврозону.
Кшишитоф Коляни: У жодному випадку це не вирішить нинішньої кризи. В тому сенсі, що це не призведе до того, що Греція раптом стане платоспроможною чи Італія раптом відновить довіру інвесторів, – такого радше не станеться. Натомість, скажу так: збалансування бюджету, обмеження накопичення боргів – це був би добрий напрямок. Але цього не достатньо, такі дії можуть принести бажаний результат через кілька років.
Інший момент – це ефективність таких дій. Адже, так насправді, все це було вирішено не стільки у грудні, на саміті зони євро, це мало бути обов’язковим ще з часів маастрихтського договору, але його постанови – тобто обмеження дефіциту і державного боргу – постійно, протягом років, порушувалися.
Навіть Німеччина та Франція порушували ці узгодження і вони за це жодним чином не були покарані. Тож залишається великий сумнів, чи взагалі постанови фіскального об’єднання стануть реальними, чи їх будуть дотримуватися.
Але чутки про передчасну смерть євро занадто, все ж таки, перебільшені?
Кшишитоф Коляни: Євро тримається досить міцно завдяки старанням політиків, які не хочуть визнати, що насправді їхня ідея була поразкою, що ця ідея при сучасних економічних реаліях не функціонує добре, але ніхто не хоче стати могильником єврозони. Кожний намагається відтягти таке рішення на кілька місяців вперед. Саме 2010 та 2011 роки й стали таким періодом затягування такого рішення. Мені здається, що у 2012 році таке рішення вже не можна буде відкладати на пізніше.
Міністр з європейських справ МЗС Польщі Міколай Довгєлевич хоче, щоб день народження євро відзначався не, так би мовити, у шпиталі, а дома, в колі все більшої родини.
Міколай Довгєлевич: Маю надію, що коли буде відзначатися 20-та річниця євровалюти, то тоді родина буде набагато більша і до цього часу майже усі країни Євросоюзу матимуть спільну валюту, євровалюта буде стабільна і служитиме прикладом для всього світу, так як це було на початку, коли увесь світ був у захопленні від Європейського Союзу і від проекту впровадження європейської валюти. Я переконаний, що Євросоюз і євровалюта мають в собі щеплення проти самознищення і тому передбачаю, що нам вдасться проект порятунку євро.
Польські експерти передбачають, що наприкінці року польський злотий зміцниться і євро знову коштуватиме 4 злоті, як це було півроку тому. А єврозона зовсім не розпадеться. «2012 року ніяких революційних змін не буде. Але, це не означає, що подібне не станеться наступними роками», – вважає головний економіст міжнародного банку NBP Paribas Міхал Дибула.
Тим часом, опубліковано рейтинг найслабших валют світу. Згідно з даними, що їх подає польська газета «Puls Biznesu», до десятки найгірших валют не потрапили ані євро, ані українська гривня. Але польський злотий, в компанії з угорським форінтом, несподівано посіли 10-те місце у цьому списку, куди здебільшого увійшли малостабільні валюти африканських країн, індійська рупія та турецька ліра.
Проте, безсумнівним лідером кепської валюти виявився білоруський рубель, адже він постраждав 2011 року найбільше, втративши до долара 64%.
Між іншим, у десятці найкращих світових валют опинився платіжний засіб Японії та Грузії.
www.bankier.pl
В.П.