Останніми роками в деяких польських ЗМІ почали говорити про певну кризу польської зимової столиці – Закопаного: що дорогувато, що не завжди привітна обслуга, що зазналися та й ніякої Зимової олімпіади там не буде… А в цей же час, поруч цього гірськолижного курорту досить активно розвиваються інші лижні центри – Бялка, Буковина Татранська, Криниця...
Чи це справді так – порозмовляємо з тими, хто недавно повернувся із зимового відпочинку у польських Татрах. А серед таких є й наші колеги – журналісти, наприклад Яна Опарій з порталу eastbook.eu...
Якщо Яна Опарій повернулася із Закопаного нещодавно, то колега Ірина Завіша, із сусідньої, Російської редакції Польського радіо, відпочивала там дещо раніше – під час католицького Різдва та зустрічаючи Новий рік – їй, зокрема, запам’яталися місцеві гарячі напої:
– «Чай з електронапругою» (ориг. „herbata z prądzikiem”) – це чай з горілочкою, це як національний напій, це принцип доброї закопанської гостинності. Такими напоями частують туристів, щоб їм не було холодно.
У період католицького Різдва та Нового року у Закопаному багато людей, натовп суне головною вулицею Закопаного, яка називається Крупувки. Здається, ніби йде людська хвиля, але в ній усі ведуть себе мило і ґречно, вітаються одне з одним. Варто на свята побувати у Закопаному, – каже Ірина Завіша.
Люди шукають у Закопаному спортивного відпочинку:
– Спорт – це у Закопаному головна справа: катання на лижах, але це не тільки гірськолижне катання, там також чудові умови для традиційного лижування, звичайно, тоді, коли є сніг. Цього року ми в Польщі радше маємо зиму, подібну до весни, і саме у такий період я приїхала до Закопаного – було 11 градусів тепла... Але на Різдво раптом мінус тринадцять і зимова казка за вікном. У Закопане приїжджають здебільшого для того, щоб скуштувати красу лижного катання. А найголовніше, що там можна навчитися кататися на лижах. Інструктори навчають і малечу, і підлітків, і старшу молодь, і дорослих, і тих, хто дуже боїться, – це такі, як я. Крім цього, можна купити традиційні, дерев’яні сани, або сучасні, з пластмаси, і кататися й таким чином, – каже Ірина Завіша.
Отже, чи Закопане, все ж таки, залишається в лідерах польського гірськолижного туризму? Ірина Завіша переконана, що Закопане і не думає програвати іншим лижним місцевостям:
– Там така кількість людей, що коли вже після свят ми поверталися з Закопаного, то ті, хто вирішив провести там наступні свята, Трьох королів, мали труднощі з приїздом до цього курорту, – тобто автомобільні затори до Закопаного були в обидва боки. Треба було бронювати готель принаймні за два місяці вперед. Тому розмови про занепад Закопаного надто перебільшені. У крамницях ніде розвернутися, в ресторанах з ранку до ночі повно туристів. Там також було багато відпочивальників, які розмовляють російською мовою. Звідки вони прибули – невідомо, але я бачила багато авто з білоруськими номерами. В ресторані я зустріла також велику групу української молоді. І насамкінець хочу ще раз наголосити – гірськолижних центрів у Польщі багато – і в Бескидах, і у Татрах, Пєнінах чи Судетах, але статус зимової столиці Закопане триматиме ще дуже довго, це вже така своєрідна польська марка, – каже Ірина Завіша.
Словом, Закопане – це не тільки столиця польських Татрів, а й, все ж таки, справжня зимова столиця Польщі.
Володимир Прядко