У Варшаві пройшли Дні тваринника 2017 під назвою Agro Days. Протягом двох днів можна було зустрітися з виробниками сільськогосподарських машин та обладнання, з тваринниками та взяти участь у семінарах і дискусіях. На Agro Days довелося зустріти представників компанії з Торуня WestWind Biogaz. Це дочірнє підприємство німецької WestWind Energy, яке діє на польському ринку вже 10 років. Польська фірма пропонує будівельні та енергетичні професійні вирішення для тваринників. Тобто, крім відновлюваної енергетики (вироблення біогазу з сільськогосподарських, тваринних відходів), фірма також займається отриманням електрики і тепла з сонячного випромінювання та електромобільною енергією. Мене ж зацікавило саме те, як, наприклад, з коров’ячого гною можна зробити корисний для господарства біогаз. Адже вчені доказали, що корови найбільш небезпечні для екології, оскільки коров’ячі гази і гній відповідальні за третину парникового газу, який потрапляє в атмосферу, – метану.
Кшиштоф Козендра з фірми WestWind Biogaz продовжує:
– Ми представляємо біогазові установки, які допомагають годівельникам свиней, великої рогатої худоби чи птиці вирішувати проблеми з відходами. Для них це – проблема, а для нас це матеріал, щоб виробляти біогаз. Вироблене паливо ми можемо пізніше продавати для виробництва електроенергії, тепла чи використовувати його як матеріал для очищення до рівня природного газу і пізніше використовувати в мережі, що проганяє природний газ.
Ми говоримо про стійкий цикл сільськогосподарського виробничого циклу у відношенні до довкілля?
– Якщо рільництво і, перш за все, розведення свиней чи птиці, у збалансований спосіб повинно впливати на довкілля, то ми знаходимося в середині цього циклу і можемо переробити все те, що додатково виробляється тваринниками. Після нашої переробки відходів у біогазових установках, ми знищуємо найгірший компонент, який може там бути, – запах, що дуже дошкуляє селянам. А те, що ми не в змозі перетворити на газ і переробити, ми повертаємо назад у вигляді добрив для ґрунту. Це цілком поживне добриво, оскільки ми попередньо вибрали з гною лише запах – сірководень і частину азоту, а всі інші мінеральні інгредієнти залишаються і їх можна застосовувати як добриво. Для повторного циклу використання воно може бути у сипкій формі або у формі рідини.
Як називаються такі споруди для очищення, переробки і відновлювання сировини?
– Це бродильні резервуари, вони зазвичай з бетону і бувають різних розмірів. У них відбувається процес бродіння, який закінчується виробленням біогазу. Ця суміш накопичується у верхній частині резервуару, прикрита вона спеціальним куполом, з-під якого суміш не може потрапляти у довкілля. Сам процес відбувається у щільно замкненій системі, адже будь-який вихід газу назовні призводить до збитків, пов’язаних з виробництвом. Тобто, для довкілля ця справа нешкідлива, необхідно лише чітко продумати сам процес довезення гною з фермерських господарств до бродильних резервуарів.
Хто Ваші клієнти?
– Фермери, які розводять свиней, курей, велику рогату худобу, найчастіше це більші господарства. Усі ці види виробництва дуже обтяжливі для навколишнього середовища, їх намагаються розміщувати трохи далі від житла людей. У наших біогазових установках ми можемо регулювати кількість азоту, який постачається до свинарників, щоб він не потрапляв до ґрунтових вод.
Скільки коштують Ваші інсталяції?
– Залежить від їхньої величини. Ті біогазові установки, які ми тут показуємо, можна будувати як малі об’єкти, які виробляють близько 250 кіловатів на годину, або більші – понад один мегават на годину чи навіть до двох мегаватів. Але більші установки вимагають ретельнішої підготовки, глибшого знання і більшого контролю, бо це вже фактично малий енергетичний заклад.
У яких країнах найбільш розвинена справа отримання біогазу з використанням сільськогосподарських відходів?
– Найбільш вона розвинена в Німеччині, там сьогодні діє 10 тисяч біогазових установок різної потужності. Якщо перерахувати їхню роботу на очищений газ, то виявиться, що ці установки можуть виробляти один відсоток усього задіяного газу в Німеччині. Бо ми цей газ можемо очистити до 95-98% метану і тоді ми маємо біометан як більш шляхетний, ніж природний газ. Ми його можемо використовувати для різних цілей.
Яка ситуація в інших, наприклад, сусідніх країнах?
– У Польщі понад сто біогазових установок, але вони вважаються сільськогосподарськими установками, а промислові установки – числяться окремо. Вони працюють з міським чи сільським сміттям. Разом таких біогазових установок у Польщі 160. Багато подібних інсталяцій у Чехії, в Словаччині. Не можу сказати, скільки їх у Литві чи в Латвії, але, певно, у кожній з цих країн діють подібні установки».
А в Україні?
– Український ринок ніби відкривається, я знаю кілька німецьких фірм, які там працюють, але скільки їх є і який напрямок їхньої діяльності – мені не відомо. Експерти усвідомлюють, що там, над берегами Дніпра, величезний потенціал. А я ще раз нагадаю, ми займаємося лише переробкою відходів і на ніщо більше ми не претендуємо. У світлі тих проблем, які нині Україна має з газом, можна було б подумати над можливістю хоча б часткового задоволення потреб на принципах резерву виробництва біометану, який можна було б використовувати у випадку відсутності доступу до природного газу.
Це була розмова з Кшиштофом Козендрою з фірми WestWind Biogaz. А
міністр енергії Польщі Кшиштоф Тхужевський сказав в одному з інтерв’ю для газети «Rzeczpospolita», що біогазових установок до 2025 року повинно бути в Польщі понад тисяча. Приклад Німеччини показує, що протягом десятиліття (2000–2010 р.р.) можна збудувати 5 тисяч таких споруд. Тому, – вважає голова правління Центру прикладної електроніки Вітольд Платек, – при відповідному законодавстві і мудрій системі підтримки міністерства, це цілком реально.
В.П.