На думку Союзу підприємців та роботодавців, Польща опинилася перед реальною проблемою великого економічного спаду, що є наслідком потенційого відтоку понад 500 тис. українських працівників до Західної Європи. Країни Заходу бачать потенціал українців, тому, як стверджують експерти в Польщі, спершу, 11 червня 2017 року, Європейський Союз запровадив безвізовий режим для громадян України. А нині Німеччина заявляє про нову міграційну політику, що має ширше відкрити її ринок праці для українських громадян. Плани Німеччини неабияк стурбували роботодавців у Польщі, які дуже добре розуміють потенційні наслідки «несподіваного» зникнення українців з ринку праці в Польщі. Це питання прокоментує для нас секретар Департаменту права і законодавства Союзу підприємців і працедавців Якуб Біньковський.
Я.Б.: Упродовж перших місяців введення безвізового руху для українців, на територію Європейського Союзу прибули десятки тисяч громадян України. Вони скористалися можливістю безвізового руху. Проте, тут треба зазначити, що безвіз обмежений у часі, тобто це 90 днів протягом півроку, безвіз обмежений також метою подорожі: мета має бути діловою, туристичною, або родинною. Тому-то про суто трудову міграцію в контексті безвізового режиму говорити не можемо. Але, введення безвізового режиму для громадян України можна вважати своєрідною прелюдією, своєрідним вступом до боротьби країн Євроспільноти за працівників з України.
Роботодавці з Польщі занепокоєні пропозиціями Німеччини, Берлін обіцяє українцям доволі таки непогані умови, які можуть схилити громадян України покинути ринок праці в Польщі. І справді, не треба дивуватися, що хтось вибирає кращу пропозицію, бо має на це право.
Я.Б.: Так, нещодавно уряд Німеччини заявив про програму відкриття свого ринку праці для працівників з третіх країн, з-за меж Європейського Союзу, і тут, у першу чергу, йдеться про працівників з України. Ця програма за своєю суттю дуже звичайна, вона зводиться до створення простого, швидкого шляху визнання професійних кваліфікацій, до фінансування та сприяння вивченню німецької мови за межами Німеччини та створення такої міграційної політики, яка відповідатиме потребам їхнього ринку праці.
І, що важливо, Німеччина пообіцяла обмежити бюрократію, а для всіх, хто був змушений вирішувати свої питання щодо легалізації перебування, дозволу на працю тощо, в різних установах, це має важливе значення.
Я.Б.: Звісно, серед пропозицій є й вимога значного прискорення та спрощення адміністративних процедур. Отже, можна сказати, що Німеччина підготувала комплексний пакет пропозицій, серед яких, принаймні частину, польський Союз підприємців та роботодавців протягом останніх років представляв пропозиціями для Польщі.
Отже, чи на Ваш погляд Польща, яка безумовно розвиває свою економіку руками трудових мігрантів з України, повинна може побоюватися, що українці використають ліпшу пропозицію нашого західного сусіда?
Я.Б.: Ми точно можемо побоюватися, оскілки результат вступних досліджень цього питання показує, що щонайменше 500 тис. трудових мігрантів з України, які нині працюють у Польщі, схиляються до виїзду в Німеччину, якщо вона реалізує свої пропозиції. У зв’зку з цим, природно, нам є чого побоюватися, позаяк це справді таки важлива річ. Різкий відплив із польської економіки такої кількості працівників, та ще й у ситуації, коли у нас є недостатня кількість робочої сили, примусить велике число підприємців до призупинення, а то й закриття їхньої діяльності. Якщо ми подивимося на ряд галузей, які нині існують у Польщі, більша частина із них, насправді, спирається на те, що роботодавці можуть приймати на роботу мігрантів з України. А отже, якщо тепер цих працівників забракне – фірми, котрі працюють у цих секторах - матимуть неабиякі проблеми.
Для ВВП Польщі ця ситуація може мати помітні наслідки?
Я.Б.: За нашими підрахунками, відплив п’ятиста тисяч трудових мігрантів з України, (що є варіантом мінімум), може призвести до того, що ВВП країни втратить 1,6%. Нині постає запитання, чи можемо ми ще щось зробити? Ми, як Союз підприємців і працедавців, ще декілька років тому заявляли про потребу створення узгодженої міграційної політики, підготування простого механізму визнання професійних кваліфікацій, що, до речі, зараз пропонує Німеччина. Враховуючи складну демографічну ситуацію країни та катастрофічні прогнози на майбутнє, ми пропонували ввести трудовим мігрантам спрощені процедури отримання дозволу на перебування, а згодом і можливість отримати польське громадянство. Тобто є ряд питань, які необхідно вирішити якомога швидше.
За підрахунками Урядової ради з питань населення, щоб зберегти дотеперішній темп економічного розвитку, до 2050 року Польща повинна прийняти 5 мільйонів трудових іммігрантів.
Позитивним тут є те, що понад 90% поляків не має бажання виїжджати на заробітки за кордон. Не хочуть виїжджати, оскільки робота і заробітки в Польщі цілковито їх влаштовують. Проте, в цій бочці меду є й ложка дьогтю. Якщо вже хтось із Польщі виїжджає, то це в основному люди з найкращою освітою. Такі висновки випливають з доповіді Work Service стосовно ринку праці в Польщі, – наголошує президент компанії Work Service Мацєй Вітуцький:
М.В.: Ми бачимо зміну тенденції. Нині найчисельнішою групою, яка готова була би виїхати працювати за кордон, є люди з вищою освітою. Тобто поляків, які хочуть емігрувати, є деделі менше, проте виїжджають ті, котрі з вищою освітою. Це поганий сигнал, оскільки ми втрачаємо добре освічених працівників, які мають підтримувати інновації тут на місці, тим часом вони, зневірені повільним темпом змін в державі, просто виїжджають за кордон.
Цікаво, що вік емігрантів збільшується. Понад половина з них, це ті, кому за 35. Змінюються також напрямки виїздів поляків – втрачають Британські острови, виграє Скандинавія – Швеція і Норвегія. Натомість перше місце трудової міграції поляків надалі зберігає Німеччина.
Дослідження показали, що поляки надають перевагу виїздам короткостроковим. Майже 40% респондентів заявили, що у випадку, якщо б вони виїжджали за кордон, то робили б це приблизно на три місяці.
Jedynka/Л.І.