«Єврократами» жартома називають працівників Європейської Комісії та інших інституцій, які координують діяльність Європейського Союзу. Якщо депутатів до Європарламенту обирають мешканці країн ЄС, то стати працівником Єврокомісії можна склавши аплікацію на посаду адміністратора, директора, експерта чи перекладача. Посада «єврократа» є бажаною для європейців – щороку на 200 вакансій претендують понад 60 тисяч громадян ЄС. Говорить Рафал Рудницький з представництва Єврокомісії в Польщі.
– Серед поляків зацікавлення працею в європейських інституціях з’явилося ще перед тим, як Польща вступила до ЄС. Адже ще перед 2004 роком в Брюсселі були створені посади для осіб, які відповідали за приєднання Варшави до євроспільноти. Тому від початку в конкурсах, які проводило Бюро рекрутації Єврокомісії, брали участь дуже багато поляків. Зараз це кілька десятків тисяч людей на рік. До 2010 року поляки як громадяни держав, які нещодавно долучилися до ЄС, мали свою національну квоту в Єврокомісії. Так що протягом останніх двох років конкуренція за посади стала ще гострішою.
Аби стати «єврократом» треба на початку заповнити онлайн-анкету, подати на розгляд комісії диплом про вищу освіту та сертифікати, які засвідчують знання мінімум двох мов країн ЄС, втім одна з них має бути англійською, французькою чи німецькою. Потім на кандидатів чекають тести професійних знань та вміння працювати в команді й приймати рішення в стресових ситуаціях. Неправда, що представники нових держав-членів ЄС потрапляють тільки до маловпливових департаментів...
– Ні, це негативний стереотип, який не підтверджують факти. Наприклад, комісаром ЄС у справах бюджету сьогодні є поляк Януш Лєвандовський. Можливо, деякі бонуси мали громадяни старих країн-членів ЄС, але можу сказати, що протягом останніх років ця ситуація вирівнюється.
Стереотипом також є те, що в Єврокомісії працюють лише випускники факультетів політології та міжнародних відносин. Європейські інституції координують спільну політику в сферах сільського господарства, енергетики, медичного забезпечення і багатьох інших, тому в Брюсселі можна зустріти осіб з дипломом фармацевта, інженера чи соціолога. Немає також вимог щодо довгого «послужного списку».
– Насправді, на посади найнижчих адміністраторів з Польщі аплікують люди, які мають диплом бакалавра, адже це є мінімальною вимогою. Часто анкети заповнюють молоді люди одразу після закінчення університету, які хочуть спробувати себе в публічній адміністрації. Але багато аплікантів вже мають великий професійний досвід, і хочуть довести, що він може бути корисним для всього ЄС.
Якщо праця в Брюсселі зарезервована тільки для громадян ЄС, то потрапити на стажування можна і не маючи євросоюзного паспорта. Стажування триває три місяці, і відкрите для випускників різних факультетів. При відборі стажистів немає такого великого конкурсу – лише 10 чоловік на місце, плюс критерії відбору є більш ліберальними, ніж при рекрутації на працю. Розповідає стажистка Івона Прушинська.
– По-перше, запрошуючи на стажування, Єврокомісія зацікавлена в ентузіазмі та нових ідеях, які можуть принести молоді люди. По-друге, стаж це добра можливість показати, як виглядає праця в європейських інституціях, і підготувати для себе майбутніх працівників. Ну і по-третє, це спосіб пропагувати ідею інтеграції та європейські цінності. В обмін на ентузіазм молоді, Єврокомісія пропонує досвід праці в багатонаціональному колективі, в інституції, яка має таке поле діяльності, якого не має жодна фірма, поліпшення рівня володіння іноземними мовами. Ну і звісно відчуття, що ти теж створюєш майбутнє Європи.
Аплікувати на стажування можуть особи незалежно від громадянства, які мають диплом бакалавра чи магістра. Рекрутаційна процедура виглядає доволі просто.
– Аплікувати на стажування можна два рази на рік. Спочатку треба заповнити анкету в інтернеті, де окрім інформації про освіту та знання двох іноземних мов треба пояснити причини, чому ви хочете стажуватися в Єврокомісії, та обрати три департаменти, де б ви хотіли бути. Потім цю анкету треба видрукувати і разом з копіями дипломів та інших документів, які можуть засвідчувати кар’єрний досвід чи знання мов, надіслати поштою до Брюсселю. Можна також додати рекомендації, CV та мотиваційний лист. Після відбору потенційні учасники потрапляють до так званого BlueBooka, де їх резюме проглядають працівники департаментів, і вже вони можуть сконтактуватися з кандидатами і запропонувати їм місце стажиста.
Обрані кандидати не завжди потрапляють до Брюсселю – стаж можна проходити також в Люксембургу чи навіть у Вашингтоні, а також в національних представництвах Єврокомісії. Стажери з України вже працювали у Варшаві.
– Раз вже була така ситуація, що у нас стажувалася особа з України, яка говорила польською мовою. І це для нас є найважливішим пунктом – адже у нас важко працювати без її знання. Натомість не було жодної проблеми, що ця особа не мала громадянства однієї з країн ЄС. У Брюсселі особа з-поза ЄС може стажуватися в будь-якому департаменті, не тільки зовнішньої політики. Головне це знання мов та відповідний профіль навчання чи професійний досвід. Якщо, наприклад, департамент у справах конкуренції під час стажування буде вести справу проти фірми з Білорусі, Росії чи України, то вони будуть дуже зацікавлені в людях з цих держав.
Про те, як потрапити на працю до Єврокомісії, студенти могли довідатися на Європейському семінарі, який щороку проводить Польська фундація Шумана. Говорить координаторка проекту Аґнєшка Ясінська.
– Наш семінар призначений для студентів, його можна обрати як предмет у Варшавському університеті. Метою є популяризація знання про ЄС серед молоді. Ми обираємо темами занять не теоретичні питання, а актуальні події, запрошуємо експертів, або надаємо інформацію для тих, хто хотів би продовжити кар’єру в європейських інституціях. До нас ходять не тільки політологи, але студенти з багатьох факультетів.
Отже, наступна аплікація на стажування в Єврокомісії відкривається 1 липня. Якщо Ви знаєте іноземні мови і маєте бажання долучитися до творення європейського майбутнього, чому б не спробувати?
Олена Бабакова