В останні дні значну дискусію в польському парламенті викликав законопроект, що стосується інституту цивільних партнерств, а ширше – питань погляду на мораль.
– Якщо мій партнер захворіє, то я не зможу дізнатися про його стан здоров’я в лікарів, не зможу його відвідати в лікарні, ми не можемо також разом спільно розрахувати податки, – кажуть протестувальники, що зібралися під польським парламентом у вівторок.
Пікет під Сеймом
У Сеймі частина депутатів хотіла внести на порядок денний законопроекти стосовно цивільного, або громадянського партнерства – тобто правового договору між двома особами будь-якої статі з метою оформлення їхнього спільного проживання. Відповідний законопроект підготували дві опозиційні партії лівого спрямування: Союз лівих демократів та Рух Палікота, проте парламент більшістю не допустив ці проекти до розгляду.
Ще перед голосуванням проти голосного проекту виступали депутати консервативних партій: представник «Солідарної Польщі», Анджей Дера заявив, що його принципи суперечать Конституції.
– Уперше в польській історії сталася надзвичайна річ: думаю, що під впливом лобі гомосексуальних середовищ нам пропонують розглядати абсолютно антиконституційний законопроект, – каже він.
Депутат нагадав, що згідно з Конституцією, держава охороняє шлюб як зв’язок чоловіка й жінки. Коли представники лівих партій звернули увагу, що цивільне партнерство й шлюб не мають нічого спільного, Кристина Павлович з опозиційного Права і справедливості заявила:
– Я формально прошу оголосити перерву, і нехай депутат подивиться в Конституцію й подасть її справжній зміст: основний закон охороняє гідність людини, але не береже негідних вчинків людини, – каже вона.
У Сеймі в частини депутатів райдужна символіка
Слова про «негідні вчинки», під якими малися на увазі саме цивільні партнерства, викликали емоції і серед депутатів, і в польському суспільстві. Відомий діяч середовищ ЛГБТ Кристіан Леґерський був одним із тих, хто опрацьовував законопроект про партнерства. Він наголошує, що кілька комісій правників не побачили в проекті суперечностей із основним законом, натомість, за його словами, у парламентській залі сама лише згадка про середовища ЛГБТ викликає хвилю стереотипів:
– Люди в Польщі мають досить розлоге уявлення про те, що включають подібні законопроекти, проте найчастіше воно не є адекватне дійсності. Ми говоримо про цивільне партнерство – а люди й депутати часто вважають, що це несе загрозу традиційному сімейному союзові і християнській вірі. Це абсолютно різні речі, – каже він.
Кристіан Леґерський наголошує: зазвичай на цьому стереотипі, тобто прив’язанні цивільного партнерства до принципів християнської релігії, у Польщі дискусія й закінчується. Над Віслою, за словами Леґерського, політики мусять рахуватися із тим, що говорить Церква.
– Мільйони поляків слухають того, що священики говорять з амвону. Цього можна не побачити у великих містах, але це яскраво видно в маленьких. Дуже легко знищити політика, якого вибрали в малій місцевості, «наговоривши» на нього під час проповіді. Тому депутати бояться втратити підтримку, польський парламент зітканий з таких політиків, – каже він.
Кристіан Леґерський наголошує: тиск вищих римо-католицьких ієрархів настільки великий, що його позбавитися непросто.
– Середовище ЛГБТ не може позбавитися тиску Церкви, крім того, що буде більш свідомо голосувати. Варто вибирати тих політиків, що не є заручниками Церкви. На жаль, у Польщі більшість представників середовища ЛГБТ голосує за Громадянську платформу, вважаючи її ліберальною партією – проте їм варто усвідомити, що ця політична сила не захищатиме їхніх інтересів, – каже він.
Хто ЗА?
Стосовно внесення на розгляд проекту про партнерства у клубі правлячої, найбільшої партії парламенту, Громадянської платформи, не була введена дисципліна голосування, проте більшість її депутатів була проти введення проекту до порядку денного проекту. У цій групі були, зокрема, прес-секретар уряду Павел Ґрась.
– Треба почекати на закінчення роботи над відповідним законопроектом авторства Громадянської платформи, адже пропонований проект – недопрацьований, непотрібний. Проте варто обговорювати тему цивільних партнерств, і я думаю, що доброю нагодою для цього буде проект про партнерства, запропонований Громадянською платформою, – каже він.
Ідеться про проект депутата Артура Дуніна. Поки що, його внутрішньопартійне обговорення відкладено на час після канікул. Однак, за словами Кристіана Леґерського, цей закон так і залишиться «в шухляді»:
– Я не вірив і далі не вірю, що Громадянська платформа може прийняти закон про цивільне партнерство. Так само це стосується кожного закону, пов’язаного з традиційною мораллю. Річ у тім, що Громадянська платформа – це партія з досить різними людьми, є серед них більш консервативні і більш ліберальні. При нинішньому розкладі сил у парламенті без голосів Громадянської платформи неможливо прийняти будь-який закон, – каже він.
За законопроект про цивільне партнерство депутати найбільшої партії проголосують лише за умови введення партійної дисципліни – наголошує К.Леґерський. Однак її ні за що не введуть: інакше розвалиться сама партія.
– На мою думку, це замилювання очей та загравання із ліберальними виборцями. Головна правляча партія не хоче демонструвати, мовляв, вона ігнорує потреби ліберальної частини суспільства. Отож нині є проект депутата Дуніна, який допоможе закрити очі на проблему, – каже він.
Проте все ж, підкреслює Леґерський, щось рушило в Польщі з місця в питаннях світогляду: досі в парламенті тема партнерств ще так гостро не обговорювалася. Депутати не можуть уже сказати, що тема є марґінальною.
Пікетувальники
Насамкінець варто сказати, що інститут цивільних партнерств діє в більшості європейських країн, він допомагає людям, які живуть у неформальному союзі, у питаннях спадкування, поховання партнера тощо. А тому частина поляків, дивлячись на Європу і навіть на сусідні Чехію й Угорщину, говорить: «Ми продовжуватимемо боротися».
Ігор Ісаєв