Економіка впливає на політику – це твердження не потребує доказів. Як стан європейських економік вплинув на східний вектор політики сусідства ЄС оцінили учасники дискусії, проведеної в рамках Warsaw East European Conference.
Польська журналістка та експерт Марія Пшеломєц підкреслює, що через економічну кризу східні сусіди Європи отримуюють незаслужено мало уваги з боку Брюсселя:
- Те, що європейська криза має вплив не тільки на нас, але й на наших східних сусідів, є очевидним. Загроза дефолту в Греції та «арабська весна» відвернули увагу ЄС від Східної Європи, і я думаю, що це велика помилка, і навіть більше – що це небезпечно. Останніми роками спостерігаємо в регіоні цікаві явища, які викликають занепокоєння. В першу чергу це повернення до влади Владіміра Путіна, що поховало надії Заходу на модернізацію Росії. Він звернувся до старої ідеї Євразійського Союзу, до якого вже приєдналися Білорусь та Казахстан. Охоплений кризою Євросоюз виглядає не таким привабливим для східноєвропейських країн, до того ж Росія пропонує їм бонуси у вигляді дешевшого газу та не чіпляється до таких «дурниць» як демократичні стандарти і права людини. Залишається питання – чи криза в Європі ослабить інтеграційні прагнення України, Грузії та Молдови.
Професор Егідіюс Александравічюс з Литви вважає, що зарано оцінювати вплив економічної кризи як на сам Євросоюз, так і на його сусідів:
- Якщо розглядати питанням, як теперешня криза вплинула на ЄС та його політику, то моя відповідь: ми не знаємо. Для мене як для історика пройшло замало часу, аби оцінити реальні наслідки кризи. ЄС досі працює над планами порятунку економік Іспанії та Греції, проте вони ще не дали ефекту. З цієї точки зору Росія дійсно виглядає більш однозначно, там є велика кількість «вільних грошей», якими в разі чого можно врятувати банки чи корпорації. На Східну Європу зараз впливає не стільки криза в ЄС, скільки ціна на нафту та газ. На початку 90-х люди в Прибалтиці та країнах колишнього соцтабору були раді, що позбулися комунізму з його плановою економікою, а тепер ми бачимо «темну сторону» вільного ринку. Подивіться – в Європі люди страйкують, натомість в пост-комуністичних країнах не розвинувся соціальний протестний рух. Немає навіть політичної кризи – нові члени ЄС чекають, аж щось станеться в Брюсселі.
На думку литовського науковця, не варто перебільшувати вплив економічної кризи в ЄС на його східних партнерів, події там все одно розгортаються за своїм сценарієм, незалежним від Європи:
- Який вплив має економічна криза в ЄС на Білорусь? Жодного! Якщо режим Лукашенка колись зникне, то не під впливом Євросоюзу. Або Україна, вона живе своїм життям. Хоча, мушу констатувати, ми досі небагато знаємо про своїх східних партнерів, в аналітичних нотатаках мені завжди чогось бракує. Можливо, результатом кризи стане те, що ми станемо більш мудрими та обізнаними у реляціях зі Східною Європою.
Колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк теж доказує, що економічні показники Європи не завжди мають безпосередній вплив на події поза її межами. Проте дають потужні опосередковані ефекти:
- Економічна криза 2008-го року в Європі ніяк не вплинула на політичне життя в Україні та в інших пост-радянських державах. Натомість економічна криза 2009-2010-го років позначилася на Україні дуже сильно. Вона каталізувала зміни в українській політиці: 2 роки тому до влади дісталися сили, які ми, як опозиція, називаємо антидержавними та антидемократичними. На мою думку, дуже мужньо вчинила Юлія Тимошенко, яка залишилася прем’єром в найважчий період кризи, хоча я особисто радив їй відступити та готуватися до виборів. Але вона взяла відповідальність за керування урядом, ціною цього зараз стала її свобода. Економічна криза зумовила негативну оцінку демократичних сил, які тоді були при владі. Але згадаймо – дякуючи політиці Віктора Ющенка Україна в рейтингу Freedom House була визнана країною з повною свободою слова. Тепер все повернулося до часів Кучми і Україна знов визнається частково вільною.
Борис Тарасюк вважає, що криза в Європі позначилася на українському бізнесі, який, як відомо, впливає на українську політику. Дивіденди з кризи отримали олігархи:
- Статки Ахметова, найбагатшої людини в Україні, з приходом до влади Януковича зросли у 8,8 разів. Це через збільшення ефективності праці чи через розумні бізнес-кроки? Ні, це через крадіжки з державного бюджету. Натомість активи Коломойського, який не співпрацює з Партією регіонів, зменшилися у 2,5 рази. Результат урядування Януковича та його команди – 43-е місце України серед 43-х країн Європи в рейтингу економічної свободи. Таким чином, економічна криза в ЄС непрямо вплинула на зміну режиму в Україні та характеру системи влади: з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську. Україна більше стала орієнтуватися на Росію, але що Янукович за це отримав? Путін у Ялті нещодавно запізнився на зустріч з ним на чотири години. За час кризи не покращидися наші відносини з ЄС та США, ми не маємо друзів, залишилася тільки залежність від Росії.
Голова Народного Руху вважає, що Європі, формуючи політику щодо України під час кризи, однак варто більш однозначно окреслити перспективу членства України в ЄС. «Україна не має таких гарантій, як мала, наприклад, Польща, хоча дуже їх потребує», - ствердив політик.
Олена Бабакова