Найближчої неділі у Національному музеї історії України стартує цикл лекцій «Поляки у Києві». Освітній цикл, організований Польським інститутом в українській столиці, розповідатиме про видатних представників польської меншини на берегах Дніпра. Зокрема, зустрічі буде присвячено архітекторові Владиславові Городецькому та живописцеві Вільгельмові Котарбінському. Загалом у циклі заплановано три лекції та показ фільму «Дім архітектора Городецького», після якого відбудеться дискусія за участі творців стрічки. Зустрічі матимуть місце в музеї 16, 23, 24 та 30 вересня.
Окрім цього, наступного тижня з нагоди 360-річчя підписання Гадяцького договору, яким передбачалося створення Речі Посполитої Трьох Народів, у Києві буде організована присвячена цьому документові міжнародна наукова конференція. Її співорганізатором також є Польський інститут у Києві.
А детальніше про обидві події я попросив розповісти директора цього інституту Бартоша Мусяловича:
- Пане директоре, спочатку прошу Вас розповісти про цикл лекцій «Поляки у Києві». Якою ідеєю Ви керувалися, коли його замислили? Як загалом виглядатиме цей захід?
- Цикл лекцій буде доповнений виставкою стендів, що розповідає про історію присутності поляків на терені Київщини. І на тлі цієї виставки ми організовуємо цикл занять, лекцій, невимушених розмов для тих, хто цим цікавиться – для дітей, молоді і дорослих – на цю, власне, тему, тобто про те, як, умовно кажучи, польська присутність тут виглядала, якою була її структура, себто якими професіями поляки тут займалися протягом, практично, останньої тисячі років.
- А, отже, присутність поляків на берегах Дніпра протягом цих багатьох років безперечна, але разом з тим, можливо, не достатньо очевидна. Поза кількома фігурами, про своїх польських сусідів, насправді, сучасні мешканці Києва можуть знати небагато. Чи Ви би зі мною згодились щодо цього?
- Ви знаєте, з цим важко не згодитися. Це результат історичних процесів, які на цій території відбувалися, та які призвели до того, що польська присутність у Києві протягом, скажімо, останніх ста років зазнала надзвичайно помітної редукції. Це результат Першої світової війни, а після неї, на жаль, не втілених у життя ідей про незалежність України. Через це, коли Київ і прилеглі до нього терени опинилися в руках більшовиків, значна частина поляків емігрувала звідси. Натомість на тих, хто лишився, чекала Польська операція НКВС у другій половині 30-х років, чекала на них Друга світова війна, а потім чергові декілька десятків років комунізму. Наслідком всього цього було те, що польська присутність на цих теренах, на превеликий жаль, була зведена нанівець. Звідси, власне, ідея, аби про неї розповісти, зокрема про наукові кадри у місцевих університетах ще за царських часів. Адже це зовсім не таємниця, що у другій половині 19 сторіччя значною часткою професорських кадрів були поляки. Отже, ми просто хочемо представити цю прекрасну історію співжиття, співіснування тут поляків з українцями, а також і з іншими народами – євреями і росіянами. Вони були блискучою сторінкою в історії. Це був і Городецький, як теж і багато інших поляків, котрі, безсумнівно, увійшли до історії Києва, історії української науки тощо. І про це ми хочемо розповісти.
- Тут, зокрема, можна згадати й видатного живописця Вільгельма Котарбінського, котрому Ви також присвячуєте одну з лекцій, або ж класика польської літератури Ярослава Івашкевича, чия особиста і творча біографія була тісно пов’язана з українською столицею…
- Безперечно, таких мотивів і фігур буде відносно багато. Це буде такий собі перегляд різних галузей діяльності поляків, починаючи з медицини, гуманітарних наук, літератури, до образотворчого мистецтва. Ви згадали про Городецького, отже, також і архітектура. Саме йому буде присвячено показ фільму, режисером якого є В’єслав Романовський. Це прекрасний фільм («Дім архітектора Городецького» - ред.), який ми вже раз показували у Києві весною. А через те, що зацікавлення цією стрічкою ще до її прем’єри було настільки великим, ми вирішили зорганізувати ще один показ. Він відбудеться за участі режисера В’єслава Романовського. Такою буде одна з подій у рамках даної акції, присвячена фігурі цього видатного польського архітектора, який насамперед працював на території України та, зокрема, Києва.
- А отже, якщо підсумувати програму цього освітнього циклу, який стартує 16 вересня, то спочатку матиме місце оглядова, загальна лекція, присвячена присутності поляків на берегах Дніпра. А крім цього відбудуться лекції, показ фільму і дискусії, присвячені конкретним постатям?
- Так, конкретним постатями, конкретним галузям, у яких поляки тут функціонували. Тому від усього серця запрошую всіх, кому це цікаво.
- Пане директоре, за тиждень Польський інститут у Києві організує ще одну подію, присвячену історії. Йдеться про міжнародну наукову конференцію з нагоди 360-річчя підписання Гадяцького договору.
- Так, ми організовуємо таку конференцію. Це досить амбітний захід, оскільки ця конференція буде не лише польсько-українською, але до участі в ній ми також запросили істориків з Литви і Білорусі. У зв’язку з цим, це буде міжнародна подія. Причина очевидна: за декілька днів ми маємо 360 років від підписання Гадяцького договору. І це, власне, становить нагоду, аби порозмовляти про те, як ідея цієї унії народжувалася, яким чином вона формувалася, як і чому цього проекту не вдалося реалізувати й які для всіх народів, котрі на той час входили до складу великої Речі Посполитої, наслідки це принесло. Зрештою, яку ми маємо спадщину, що залишилася після докладених до підписання Гадяцького договору зусиль. Все це ми хочемо обговорити. Окрім цього, у ході цієї конференції ми хочемо представити інформацію на тему одного з проектів, який на даний момент втілюється у життя Товариством Інтеґрація Європа-Схід за підтримки нашого інституту і Міністерства закордонних справ Польщі. Це «Польща і Україна. Слідами спільної історичної спадщини» - цикл, до якого мають увійти сто коротких фільмів, знятих за допомогою дрона, з повітря, у супроводі коротких описів, підготованих польськими та українськими істориками у трьох мовних версіях. Отже, ми хочемо також показати, на якому етапі сьогодні перебуває праця над цим проектом, показати перші відеозаписи. Проте, насамперед, ми прагнемо подискутувати про ідею Гадяцької унії і про спадщину цього, на жаль, не втіленого в життя проекту.
Антон Марчинський