Сильніше інтегруватися всередині Європи чи більше розраховувати на власні сили? Агресивна поведінка Москви та відносна пасивність Брюсселя в Україні змусили польських політиків повернутися до дискусії щодо майбутнього країни над Віслою.
Якщо у питанні засудження російської агресії у Криму та підтримки підписання Угоди про асоціацію з Україною учасники польської політичної сцени цього тижня демонстрували рідкісну єдність, то різними виявилися оцінки наслідків української політичної кризи для відносин Польща - Євросоюз та Польща - Росія. Польські праві критикують ЄС за надмірну пасивність, ліві закликають міцніше інтегруватися всередині Європи, правляча партія Громадянська платформа пропонує не поспішати та зважати на польські інтереси при ухваленні нових резолюцій по Росії.
Представник партії Твій Рух, євродепутат Марек Сівєц вважає, що останні зміни у Східній Європі мусять підштовхнути Польщу до більш інтенсивної європейської інтеграції, зокрема прийняття єдиної євровалюти та активнішої участі у створенні спільних європейських збройних сил. У питанні запровадження європейських санкцій проти українських та російських урядовців Сівєц закликав утриматися від "наївних розв'язань" та ретельно оцінити кошти можливих санкцій конкретно для Польщі.
Войцєх Олейнічак з Союзу лівих демократів закликав поляків більше думати про економічні інтереси країни і не поспішати у питанні ізоляції Росії:
"Так як Меркель, як Франція, як Орбан захищають інтереси своїх країн, так само їх має захищати й польське керівництво", - сказав Олейнічак.
Натомість депутат Яцек Курський з партії Солідарна Польща вважає, що сьогоднішня поведінка Росії це прямий наслідок слабкості Європи. За його словами, ЄС під час конфлікту в Україні поводиться як "розм'якле желе", тоді як Росія продовжує отримувати користі від вибудованого за згодою ЄС Північного потоку.
Генрик Вуєц з Канцелярії президента Польщі наголошує, що події у Криму доводять слушність ідеї Броніслава Коморовського про зміцнення польської армії. Вуєц також підкреслив, що зараз особливо важливим є консенсус польських політичних сил у питанні формування політики щодо України, адже сьогодні від Варшави великою мірою залежить, якою буде українська політика ЄС. На зміцненні армії наголосив і представник правлячої партії Громадянська платформа Рафал Ґрупінський.
Ярослав Каліновський з Польської селянської партії теж застерігає польську владу від необережних кроків і визнає, що йому "ближче до прагматизму у стилі Меркель, ніж до радикалізму в українському питанні".
Нагадаємо, прем'єр Польщі Дональд Туск назвав останні події у Криму найбільшою кризою в системі міжнародних відносин після 1991 року та закликав європейських політиків розробити єдину, тверду лінію поведінки щодо Росії, а також якомога швидше підписати Угоду про асоціацію з Києвом.
IAR/О.Б.