Експерт: ПіС не буде вести більш проукраїнську політику

Як зміниться закордонна політика Польщі у випадку перемоги Права і справедливості на парламентських виборах 25 жовтня — це одна із тем, яку обговорюють учасники конференції Польська східна політика, що цими днями проходить у Вроцлаві.

У Києві можна помітити ентузіазм з приводу можливого приходу правих до влади у Польщі. Українці сподіваються, що ПіС продовжить політику покійного президента Лєха Качинського, який показав себе борцем з російським імперіалізмом. “Українцям треба протверезіти, – говорить програмний директор конференції політолог Адам Бальцер. – Правляча партія Громадянська платформа, звісно, припустилася кількох помилок, як то запізніла реакція на підготовку Росії до війни з сусідами, проте ПіС вже не є тією партією, як 5 років тому”:

– Право і справедливість не є монолітом. Я сьогодні бачу у цій партії домінування традиції не покійного Лєха Качинського, а тих осіб, які критикували його політику щодо України. Для так званих націоналістично-кресових кіл українець фактично дорівнює бандерівцю. Остання конференція ПіС ухвалила програму, що треба підтримувати Україну, але якщо вона поділятиме нашу точку зору на історію, в тому числі на Волинську різню.

Лукаш Ясіна з Музею історії Польщі підтверджує: незалежно від того, хто переможе на виборах, питання пов’язані з історією будуть займати у польсько-українських відносинах все більше місця:

– Історія є найголовнішою проблемою у польсько-українських відносинах, адже саме на них грають середовища, котрі виступають проти польсько-українського примирення. Рік тому на цій конференції робоча група, не без спротиву деяких учасників, вирішила, що полякам не варто порушувати складні історичні питання у контактах з Україною. На мою думку, це помилка. Маємо опрацювати ці теми якомога швидше, інакше це хтось зробить за нас.

Нагадаємо, останні соціологічні опитування дають Праву і справедливості близько 40% підтримки виборців. Приблизно 40% поляків з симпатією ставляться до українців, тоді як третина вважає, що вони можуть становити загрозу для безпеки країни.

Олена Бабакова