Україна запропонувала Польщі відновити співпрацю інститутів національної пам’яті, міністерств культури та міжнародних комісій, які займаються історичними питаннями. Про це у середу, 11 квітня, заявив віце-прем’єр України Павло Розенко в інтерв’ю інформаційному агентству УНН.
«Ми маємо надію на те, що відповідні міністерства активізують свою співпрацю. Ми про це домовлялися і висунули таку ініціативу, щоб відновили свою співпрацю принаймні інститути національної пам’яті Польщі й Україні. Відповідна ініціатива з українського боку вже у Варшаву направлена. Так само мова йде про міністерства культури, так само відповідні міждержавні комісії, які існують на цьому рівні. Безумовно, ми налаштовані на конструктивну і відкриту співпрацю з польською стороною», - зазначив він.
Розенко нагадав, що у Києві чекають на візит віце-прем’єр-міністра, міністра культури та національної спадщини Польщі Пйотра Ґлінського. Український міністр був у Польщі в лютому.
«Ми запросили пана Ґлінського до Києва. Але, безумовно, польська сторона має сама визначитися, коли цей візит відбудеться, чи готові вони приїхати в Київ. Цікавий не візит задля візиту, а чи готова польська сторона, власне, продемонструвати якісь реальні кроки щодо вирішення тих питань, які ми обговорили у Варшаві… Ми раді бачити пана Ґлінського в Києві у будь-який час», - сказав він.
Розенко наголосив, що позиція української сторони є відомою і відкритою. «Ми не просимо чогось надзвичайного. Ми просимо лише здійснювати абсолютно дзеркальні кроки ставлення до пам’яті загиблих в непростій українсько-польській історії. Щоби польська сторона ставилася до українців, які поховані або загинули на території, яка сьогодні є польською, так само, як Україна ставиться до могил польських громадян, польських воїнів на території України», - резюмував віце-прем’єр.
Як відомо, між Варшавою та Києвом від весни 2017 року триває суперечка довкола заборони пошуків та ексгумацій останків польських жертв воєн та конфліктів на терені України, введеної Українським інститутом національної пам’яті у відповідь на знесення пам’ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті та попередні випадки осквернення і руйнування українських місць пам’яті в Польщі.
Під час грудневого візиту президента Анджея Дуди до Харкова та його перемовин з президентом Петром Порошенком було вирішено, що врегулюванням цього питання займатиметься польсько-українська комісія з історичних питань, яку очолили віце-прем’єри Розенко та Ґлінський.
У лютому у Варшаві відбулася зустріч Ґлінського та Розенка. Міністерство культури та національної спадщини Польщі написало спочатку у повідомленні, що потрібно продовжувати перемовини для створення умов для проведення пошукових робіт та ексгумацій, а також легалізації місць пам’яті на території України та Польщі.
Після зустрічі Канцелярія президента Анджея Дуди висловила «глибоке розчарування результатами перемовин між віце-прем’єрами України та Польщі».
Канцелярія прем’єр-міністра Польщі поінформувала, що Матеуш Моравєцький під час розмови з президентом України виступив проти спроб виправдати заборону української влади на проведення пошуків, ексгумацій та гідного поховання польських жертв.
28 березня під час телефонної розмови з прем’єром України Володимиром Гройсманом Моравєцький сказав, що сподівається на те, що Київ скасує мораторій на пошуки та ексгумації останків польських жертв воєн та репресій.
«У відповідь прем’єр Володимир Гройсман заявив, що ми спільно повинні протистояти провокаціям, спрямованим проти наших взаємовідносин», - поінформували тоді у Канцелярії очільника польського уряду.
PAP, unn.com.ua/Т.А.