«Росія напала на Україну, якщо Європа хоче гідно відповісти, вона повинна ввести секторальні санкції, інакше вона дозволяє такий напад», – переконаний експерт із закордонної політики Ян Бжезінський, що є одним з гостей 10 Європейського економічного конгресу, що проходить у місті Катовіце.
Ян Бжезінський, який є експертом аналітичного центру Atlantic Council, у 2001-2005 роках заступник державного секретаря оборони в адміністрації президента США Джорджа Буша, у понеділок взяв участь у дискусійній панелі «Геополітика, безпека, економіка».
Найбільшими загрозами він вважає новий конфлікт супердержав, справу кібертехнологій, а також дії Росії. Він теж наголосив на необхідності єдності та узгодження дій Європи та США, зокрема в межах НАТО.
Американський експерт нагадав також про російську агресію на територію України, яку він назвав «очевидним вторгненням». Бжезінський розкритикував реакцію держав НАТО на ситуацію в Україні.
«Не було швидкої та рішучої реакції, це була символічна та повільна відповідь, проте гіршим, на мій погляд, є слабкий економічний тиск Заходу на Росію», – сказав Бжезінський.
Він зауважив, що російська економіка значною мірою підтримується експортом газу та нафти до Європи. «Якби ми хотіли серйозно підійти до справи, то не вводили би такі точкові санкції, а секторальні санкції, що зупинили б експорт нафти та газу, перекрили би доступ Росії до фінансів і це призвело би до зміни», – вважає Бжезінський. «Якщо Захід хоче бути серйозним, то він повинен здійснити подібний тиск, а без цього ми насправді дозволяємо такий напад», – зазначив експерт.
Бжезінський розкритикував також мову та риторику президента США Дональда Трампа, однак, як сказав, не завжди вона перекладається на конкретні заходи. «Треба вважати, аби ми не зосереджувалися на його повідомленнях у Twitter», – переконаний експерт.
Директор Державної інноваційної фінансово-кредитної установи України Володимир Ставнюк наголосив, що у нинішніх умовах війна – це не обов’язково військове вторгнення, це може бути гібридна війна. Володимир Ставнюк звернувся до європейських партнерів, зокрема Польщі, аби вона підтримувала інвестиції в Україну, що, як зазначив, дасть позитивний результат не тільки Україні, але цілій Європі.
«Ми переконанні, що зможемо зупинити дії Росії в Украні, а Україна буде плацдармом Європейського Союзу на Сході», – вважає Ставнюк.
Голова правління Geopolitical Intelligence Services принц Міхаель фон Ліхтенштейн погодився з Яном Бжезінським щодо торговельних відносин Західної Європи і Росії. Він вважає, що сигналом для Росії було би значне зменшення імпорту газу.
Експертка Польського інституту міжнародних справ Аґнєшка Лєґуцька зазначила, що раніше США та Європу об’єднувала спільна загроза з боку Радянського Союзу, натомість нині Європа та США не можуть знайти спільної відповіді на нові проблеми. «Ніхто не заперечує вже російської загрози, з якою ми мали іноді справу у 1990-их роках», – сказала Лєґуцька.
«Однак ми не маємо відповіді на те, як зробити наступний крок як євроатлантична спільнота, нині ми не одне ціле», – вважає вона.
Директор Програми воєнних ігор та симуляції Фонду Пулавського Яцек Бартосяк зауважив, що Росія – це «супердержава, яка бідніє». «Росія нервово чекає на допомогу з боку Заходу, але хоче вигідно домовитися у новій світовій системі з Німеччиною або з ЄС», – сказав Бартосяк.
У Європейському економічному конгресі в Катовицях беруть участь відомі підприємці, політики, самоврядці, представники державної адміністрації та експерти. Його організатори вважають, що цьогорічна, ювілейна зустріч буде рекордною – у триденному заході візьме участь приблизно 10 тисяч осіб. Заплановано 150 дискусій та дебатів за участю майже 900 осіб.
Найбільшою подією Конгресу будуть дні стартапів – European Start-up Days, під час яких представлять сучасні технології та інноваційні ідеї для підприємництва.
PAP/Т.А.