Logo Polskiego Radia
Print

Гостра критика. Але без санкцій

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 24.05.2012 15:51
  • Rezolucja PE 24.05.mp3
Європарламент ухвалив нову резолюції у справі України. Її коментують євродепутат Павел Коваль, чеський публіцист Любош Палата та експерт Української Гельсинської Спілки з прав людини В'ячеслав Якубенко
flickr / European Parliament

Європейський Парламент у Стразбурзі 24 травня ухвалив нову резолюцію в справі України. Її можна вважати офіційною, компромісною позицією членів євроспільноти щодо подій, які протягом останніх місяців мали місце в Україні. Євродепутати критикують українську владу за використання судової системи для досягнення власних політичних цілей, негативно оцінюють ситуацію довкола Юлії Тимошенко та закликають європейських політиків, які поїдуть на Євро 2012, вимагати зустрічі з ув’язненими за політичними мотивами. Немає мови про ратифікацію Угоди про асоціацію, якщо в Україні не відбудуться демократичні зміни. Про тенденції, які знайшли відображення в тексті резолюції, нам розповів Павел Коваль, голова делегації Європарламенту до України.

– Метою цієї резолюції не є запровадження нових елементів до політики ЄС по відношенню до України. Щодо дотримання прав людини і ситуації довкола ув’язнених членів колишнього українського уряду Європарламент висловлювався вже тричі. Сенс цієї резолюції це нагадати, що Україна небайдужа Європі, і якщо щось істотне відбувається в Україні, то ми будемо реагувати в декількох площинах. Перша площина це майбутні парламентські вибори, друга – чемпіонат Євро 2012 і третя – підписання Угоди про асоціацію. Тому депутати всіх фракцій Європарламенту визнали, що варто ще раз висловити свою позицію щодо українського питання.

Під час обговорення проекту резолюції 22 травня чути було пропозиції заморозити європейські рахунки членів сімей українських урядовців, і заклики більш рішуче реагувати на дії команди Віктора Януковича. Чи така радикальна позиція в справі України тепер має багато прихильників?

– Напевно, в Європарламенті зараз домінують два підходи до України. Перший: Європа вже має гостро реагувати на ситуацію в Україні, так як це було з Білоруссю. Другий: треба розмовляти з українською владою, допоки діалог є можливим. Обидва підходи об’єднує багато доброї волі якщо не для української влади, то для українського суспільства. Звісно, є й такі думки, що треба використати момент і закрити для України шлях до Європи, але вони знаходяться на маргінесі.

Дуже активними в дебатах, присвячених резолюції, були євродепутати з Чехії. Яромір Колічек з фракції Об’єднаних Лівих наголосив, що в корупційних справах замішані українські політики не тільки з цього, але й з попереднього уряду, тому не варто надавати їм політичний притулок у країнах ЄС. Наскільки така точка зору популярна в Чехії, де політичний притулок отримали Богдан Данилишин та Олександр Тимошенко, ми запитали у публіциста Любоша Палати з Праги:

– Така позиція насправді не має багато прихильників у самій Чехії. Пан Колічек це депутат від Комуністичної партії, це такі останні нереформовані ліві в Центральній Європі. За них голосує 10-15% населення, отже, можливо, вони поділяють цю позицію. Більшість чехів бачать ситуацію так: президент Янукович створює нову диктатуру, не таку жорстку, як в Білорусі, але авторитарну. Тому добре, що Чехія є країною, яка може прийняти демократичних політиків. Це давня традиція Чеської держави, і може одна з найліпших.

Чи
Чи варто проводити більш жорстку політику по відношенню до України? В дебатах Європарламенту участь взяли голова делегації ЄП до України Павел Коваль та комісар ЄС до справ розширення Штефан Фюле / European Parliament / flickr
На думку Павела Коваля, стосунки ЄС з Україною ще не дійшли до того моменту, коли треба говорити про бойкот.

– Мистецтво політики та дипломатії полягає на тому, що треба використати всі засоби для діалогу, якщо навіть у діях іншої сторони нам щось не подобається. На початку треба показати, які існують добрі та погані виходи з ситуації, і лише потім переходити до іншої групи заходів, таких як санкції чи бойкот. Я думаю, що останні жести зі сторони української влади доводять, що переговори мають сенс. Я, наприклад, мав можливість зустрітися з Юлією Тимошенко, до неї дали доступ німецьким лікарям. Отже, певний прогрес є, і ми маємо на нього реагувати.

У резолюції Європарламенту більше, ніж раніше, говориться про проблему корупції в Україні. Чи можна сказати, що це зараз головна перешкода на шляху України до ЄС?

– Я сам пропонував, аби більше уваги звертати на корупцію в Україні. На цій проблемі наголошує не тільки Європарламент, але й ряд міжнародних організацій. Друга річ, яка займає багато місця в тексті резолюції, це реформа судочинства. Судова система, від якої залежить почуття гідності громадян, заслуговує на особливу увагу зі сторони ЄС. І третя річ – це реформа місцевого самоврядування. Це непопулярна тема, про неї мало говорять, але українці мають відчути, що влада в їх руках і вони можуть реально впливати на чиновників.

Чи здатна резолюція Європарламенту реально вплинути на ситуацію з дотриманням прав людини в Україні? Експерт Української Гельсинської Спілки з прав людини В’ячеслав Якубенко вважає, що ситуація довкола так званих в’язнів сумління та української пенітенціарної системи взагалі це дві окремих проблеми.

– Зважаючи на політичні чи економічні інтереси, можна очікувати, що рано чи пізно влада піде на поступки, і буде дозволено лікування Юлії Тимошенко закордоном, а Луценко буде амністований за станом здоров’я. Але в місцях позбавлення волі залишаються тисячі в’язнів, багато з них важко хворі, багато опинилися за гратами через судову помилку, або внаслідок «інквізиційного» судового процесу. Тому, на жаль, ця резолюція матиме політичний ефект, але я сумніваюся, що вона дозволить вирішити глобальні питання з порушенням прав людини в Україні.

У резолюції прописані рекомендації щодо реформ українського законодавства, вжито знаковий термін «ув’язнені за політичними мотивами», названі умови продовження процесу підписання Угоди про асоціацію. Які з цих пунктів є найбільш істотними? Любош Палата:

– Для мене найважливішим пунктом є те, що ЄС хоче, аби Україна залишилася на шляху до Європи. Сподіваюся, що вибори до українського парламенту пройдуть демократично, і після цього може змінитися уряд. Українці мають знати, що Європа зацікавлена, аби вони йшли на Захід, а не на Схід.

Павел Коваль повідомив, що як шеф делегації Європарламенту до України буде боротися за збільшення фінасування місії спостерігачів під час виборів до українського парламенту. Саме вибори у жовтні 2012 стануть критичним пунктом, який визначить ставлення ЄС до України.

Олена Бабакова

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти