На Євромайдан до Києва протестуючих приїжджають підтримати не тільки українці з інших міст, але й чимало людей з-за кордону, зокрема й з тих країн, які є безпосередньо нашими сусідами.
З Україною солідаризуються сотні англійців, шведів, бельгійців, угорців, поляків, білорусів, грузинів, литовців, естонців. Навіть попри існуючий скепсис нашого північно-східного сусіда щодо європейських устремлінь України, на Майдані також побувало чимало громадян Росії. Прагнення залишатися вільним та незалежним народом, бути господарями на своїй землі — взаємне природне бажання людини зберегти свою націю та свідомість.
Нагадаю, акції солідарності з Україною постійно відбуваються по усьому світі: синьо-жовтими барвами підсвічуються відомі об’єкти – Ейфелева вежа, Ніагарський водоспад, стадіони у Польщі, мости в США та Канаді; а польський друкований таблоїд «Fakt» вийшов навіть українською мовою. Сотні інших акцій по-усьому світу підтримуються політиками, журналістами, митцями та звичайними людьми. Події, які вже майже протягом двох місяців відбуваються в Україні, стали центральною темою для багатьох видань на Заході.
Проте, найважливішою і найкориснішою підтримкою українцям, безумовно, є безпосередня участь та допомога в мирних протестах у Києві. На каркасі ялинки на Майдані, чи правильніше сказати «йолки», яка вже давно стала одним із символів, прикріплено багато прапорів різних держав світу. Це яскравий вираз солідарності з українцями світової спільноти.
Багато-хто з іноземців приєднується і стає однією із сотні тисяч «крапель в мирному океані» Майдану — хтось допомагає готувати їсти, будувати барикади, чергувати вночі на охороні або займатися будь-якою іншою важливою справою.
Готуючи цей матеріал, я познайомився з двома білоруськими дівчатами, котрі приїхали з Мінська. Анастасія та Вероніка сказали мені, що приїхали не просто поспостерігати за тим, що відбувається у серці України, але й безпосередньо стати частинкою Майдану:
— Ми, як представники білоруського народу вважаємо, що треба боротися за правду. Приїхали підтримати вас, бо ми солідарні з українським народом. Українці можуть отримати те, чого свого часу не вдалося зробити нам. Ми би хотіли також набратися особистого досвіду під час протестів, поспостерігати за організацією, щоб у майбутньому ми знали як організувати такий протест у нас, в Білорусії. Братські народи повинні бути разом!, — діляться враженнями білоруски.
Дівчата переконані, що «в українців відчуття свободи — вже у свідомості, і залишається тільки вистояти до кінця та вибороти її (свободу — авт.) остаточно».
Зайшовши погрітись і випити гарячого чаю до Київської міської державної адміністрації, я зустрів молодих хлопця та дівчину, які мали із собою литовський прапор. Я не міг не поцікавитись й у них, що саме спонукало їх приїхати на Майдан. Говорять Шарунез та Ула з Вільнюса:
— Ми приїхали сюди з нашою литовською групою з 30 чоловік, щоб підтримати Україну. Настрій людей на піднесенні – такого не побачиш кожного дня. Ми ходимо вулицями Києва і постійно чуємо від українців підбадьорливі та вітальні слова, це дуже приємно і неймовірно. Українцям потрібно вірити у свою перемогу. Нас дуже вразив високий рівень самоорганізації.
За головною сценою розміщені численні намети, в яких мешкають активісти та учасники Євромайдану. Роман живе в одному з тих, над яким майорить грузинський прапор. Говорить, що «буде стояти разом з українцями до самого кінця». Сам є родом з Грузії, але вже кілька років живе у Харкові, звідки походить його дружина. Каже, що те, що відбувається в Україні стосується кожного — кожної сім’ї. Тому він не міг просто сидіти вдома і вирішив підтримати людей на Майдані особисто:
— Приїхав підтримати український народ на їхньому шляху до демократії – до Європи. Неможливо терпіти беззаконня, яке панує зараз в Україні. Необіхдно змінити цю стару, прогнилу радянську систему, яка діє до цього часу. Українці — надзвичайно добрий народ. Вони заслужили на краще майбутнє. Зараз вирішується доля України — це переломний момент. І це те, що об’єднує український народ, — переконаний Роман.
Пізніше я зустрівся з поляком з Варшави — Мацєєм, який приїхав до Києва на кілька днів, щоб знімати документальний фільм про події навколо Євромайдану, однак після того, що тут побачив і відчув особисто, залишився в Україні набагато довше:
— Те, що тут побачив — мені дуже сподобалось. Все це нагадало мені ті часи, про які розповідали мої рідні. 80-і роки в Польщі – часи, коли поляки боролися із «системою», виборювали свої права та свободи. Від перших днів атмосфера на Майдані видавалася мені фантастичною. Уся країна наче «прокинулась», всі переймалися сумними подіями, що відбулися. Тут постійно відчувається незламний дух українців, хоча з часом настрої серед людей трохи змінилися. Дехто трохи розчарувався через відсутність сильних політиків на Майдані, які б могли скеровувати енергію людей у правильне русло. Це могло би допровадати до конкретних дій, що у свою чергу змусило би владу йти на діалог і поступки із своїм народом, — стверджує Мацєй.
Один із відомих російських інтернет-блогерів, який побував на Майдані зазначив, що він «пишається українцями». Такий напис був на прапорі Росії, який він ніс, поруч з прапором Європейського Союзу. Росіянин переконаний, що мирними акціями протесту на Євромайдані українці «показують хороший приклад Росії та Білорусі, як потрібно відстоювати свої права та висловлювати свій протест владі». Він зазначив, що в Україні остаточно сформувалось громадянське суспільство, а він особисто «приїхав подихати повітрям "свободи" та відчути себе вільною людиною».
Тарас Андрухович