Брюссель пропонує просте пояснення: очільникам євроспільноти забракло часу на організацію зустрічей з українськими партнерами, але саміт обов’язково відбудеться на початку 2013-го року. Саміт Україна-ЄС вже протягом 15 років є найважливішою щорічною подією у відносинах між Києвом та Брюсселем. На цьому форумі європейські та українські політики підсумовували досягнення та створювали плани дій на майбутнє.
Цього року, вже напевно, така зустріч не відбудеться. Про це минулого тижня заявив посол України до Європейського Союзу Костянтин Єлісєєв. За його словами, він багаторазово намагався призначити дату зустрічі, проте європейські партнери виправдовувалися браком часу. Що значить така дипломатична відмова Європи та чи чекати на саміт у січні-лютому 2013-го року?
«Я думаю, відповідь європейських лідерів треба читати «між рядками», - говорить Павел Ліцкєвич, головний редактор порталу про Східне партнерство Eastbook.eu:
- Єврокомісія, звісно, не може прямо сказати, що саміт не відбудеться з причини ув’язнення Юлії Тимошенко чи несумлінного підрахунку голосів на виборах. Європа негативно оцінює теперішню ситуацію в Україні. Чи є шанс, що саміт відбудеться на початку 2013-го року? Я вважаю, що ні. Народна партія, яка має більшість у Європарламенті, скептично налаштована до України. Польща докладає зусиль, аби цей саміт відбувся якнайшвидше. Але наразі наражається тільки на критику.
«Без сумніву, непроведення саміту це сигнал для Києва, що Брюсселю не подобається те, що відбувається в Україні», - говорить Ян Пєкло, директор Фонду польсько-української співпраці PAUCI:
- У в’язниці внаслідок політично вмотивованих судових процесів перебувають лідери опозиції, під час останніх виборів місце мали маніпуляції – Україна зробила крок назад у реформах та демократичних змінах. Тому позиція Брюсселя є зрозумілою та обґрунтованою. Відмова проводити саміт це спроба змусити Україну зробити щось, аби довести реальну зацікавленість у підписанні Угоди про асоціацію. Київ має переконати європейців, що цей саміт варто провести.
«Проведення саміту є необхідною умовою для продовження діалогу Україна-ЄС», - вважає євродепутат Павел Коваль, голова комісії Європарламенту Україна-ЄС:
Павел Коваль, депутат Європарламенту, голова комісії Україна-ЄС
- Вважаю, що саміт треба організувати. Маю намір написати у цій справі до комісар Кетрін Ештон. Нашим обов’язком є продовжувати діалог з Україною. Цього року відбулися два саміти Росія-ЄС, у цьому контексті непроведення зустрічі з Україною є дивним. Така ситуація не сприяє поліпшенню відносин між Києвом та Брюсселем, і не допомагає впливати на Україну, аби щось в ній змінювалося.
У тому, що саміт Україна-ЄС все-таки відбудеться наступного року не сумнівається німецький політолог Александр Рар:
- Я думаю, що саміт буде проведений наступного року, адже Європа не може просто забути про Україну чи ігнорувати її. Звісно, зараз багато хто оцінює ситуацію в Києві критично. Не можна заперечити: останні вибори позначилися рядом прикрих епізодів, проте й великою мірою відповідали стандартам ОБСЄ. Хоч багато хто сподівався, що українська опозиція виграє вибори, ЄС буде змушений визнати нову Верховну Раду. Але Європу чекає поважна дискусія про українську політику.
Александр Рар пропонує не надавати великого значення факту, що протягом останнього року ЄС провів два саміти з Росією:
- Саміт ЄС-Росія, якщо чесно, практично позбавлений сенсу. На нього приїжджають одні й ті самі чиновники, результатів від їх переговорів – нуль. Єдине що – Євросоюз не може відмовитися від саміту з Росією, адже у відносинах з Москвою вагомим є фактор енергетичної політики. А Україна сьогодні, на жаль, мало що може дати ЄС в економічній площині. Тому у ставленні до України європейські політики, і втім німецькі, роблять більший акцент на демократію та права людини.
Чи можна припустити, що саміт Україна-ЄС відбудеться лише після поступів у справах Юлії Тимошенко та Юрія Луценка? Ян Пєкло вважає, що не це є головною перешкодою у налагодженні контактів:
- Це є дуже важливою темою для Євросоюзу, особливо для Німеччини. Статус кво дуже непокоїть всі західні країни. Хоча це не значить, що ЄС не може дискутувати з Україною на іншій площині, хоча б на економічній. Але тут теж з’являються проблеми – українська влада ще не показала реального зацікавлення у підписанні Угоди про зону вільної торгівлі. Не тільки політичні в’язні є проблемою у контактах Києва та Брюсселя, є ще проблеми судочинства, реформ.
«Євросоюз підтримує контакти не тільки з українською владою, а й з українським суспільством. Про це не варто забувати», - говорить Павел Коваль:
- Ми не повинні переносити деякі моменти, пов’язані з нашою критикою української влади, на все українське суспільство. Саміт став би гарною нагодою поговорити про ситуацію в Україні, зокрема про справу Юлії Тимошенко. Якщо ми хочемо впливати на ситуацію, то маємо зустрічатися та розмовляти. Наразі я не чув в Європарламенті, аби проведення саміту пов’язували з ситуацією Тимошенко та Луценка. Пізніше ми будемо відповідати перед історією, що не використали шанс поліпшити реляції Євросоюзу з Україною.
Зараз все частіше можна почути, що відносини України та ЄС ще ніколи не виглядали так погано, як зараз. Ян Пєкло погоджується з цією тезою:
Голова фонду польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло
- Це доречна оцінка. Після «помаранчевої революції» як в Україні, так і на Заході існували слушні очікування, що Київ скоро долучиться до «європейської родини». Але цей шанс змарновано. Натомість теперішня ситуація є ще гіршою, ніж за часів Леоніда Кучми. Кучма не садив до в’язниці своїх політичних противників. Я би не побоявся сказати, що зараз реляції Україна-ЄС є найгіршими за всю їх історію.
А Павел Ліцкєвіч однак вважає, що бувало і гірше:
- Я би не сказав, що ще не було так погано. Траплялися періоди, коли відносини Україна-ЄС взагалі були майже заморожені. Але це не значить, що реляції Києва та Брюсселя зараз є добрими чи принаймні належними. Вже існує ситуація певного остракізму щодо Януковича та його команди, і, можливо, вона буде поглиблюватися.
Нагадаємо, Євросоюз ще не дав остаточної оцінки українським виборам, проте з окремих столиць вже прозвучали зауваження щодо їх чесності та демократичності. Під час останнього засідання Ради закордонної політики ЄС українське питання залишилося поза порядком денним – європейські дипломати все більше занепокоєні ситуацією в секторі Гази.
Олена Бабакова