Виявляється – ми можемо тут послатися на дуже цікавий звіт, підготований Європейською комісією – що ситуація з нашим здоров’ям, якщо йдеться про Польщу, ненайліпша. І, що цікаве, понад третину всіх проблем зі здоров’ям у країні на берегах Вісли можна приписати факторам, викликаним нездоровим способом життя.
Як це інтерпретувати?
Ми поговоримо про це із нашою гостею – Марією Лібурою з Університету Лазарського та Аналітичного центру Яґеллонського клубу.
- Це дуже цікавий рапорт, яким тільки розпочинається серія таких порівнянь. Адже ми знаємо, що Європейський Союз дає країнам, що до нього входять, повну свободу в формуванні медичної політики. Але це не значить, що він не може аналізувати того, як всі ці системи охорони здоров’я виглядають у порівнянні одна з одною. І з цієї перспективи даний звіт надзвичайно цікавий, адже в ньому ми можемо побачити Польщу поруч з іншими країнами Європейського Союзу. Виявляється, що, зрештою як в інших, високорозвинутих країнах, дедалі більшою медичною проблемою стають хронічні захворювання, зумовлені стилем життя. Тобто насамперед ми починаємо виглядати недобре, якщо йдеться про зайву вагу, особливо серед дорослих. За цим параметром ми виглядаємо гірше за середньоєвропейські показники. Якщо подивитися на ці графіки, то ми побачимо, що дорослі поляки ведуть малорухливий спосіб життя, тобто мають нижчу фізичну активність.
- Чи йдеться про таке захворювання, яке, мабуть, найлегше зауважити у американців, бо це їхню країну наводять як приклад особливого розповсюдження проблеми зайвої ваги? У Польщі ця проблема ще кільканадцять років тому здавалася дуже екзотичною. Чи ми, отже, наздогнали за цим показником лідерів?
- На жаль, наздоганяємо. Наразі це ще не виглядає настільки погано в порівнянні з іншими європейськими країнами, якщо йдеться про підлітків. Але з польських досліджень, а не отих порівняльних, випливає, що, на жаль, також і якщо йдеться про ожиріння серед дітей, ми наздоганяємо лідерів.
- Але чи це питання руху, чи гіршого харчування – тих продуктів, які потрапляють на наші столи?
- Це комплексне питання. З одного боку, ми маємо дедалі більш сидячий спосіб життя, чи не так? Надмірна вага спричинена у високорозвинутих країнах багатьма факторами. З одного боку, це пов’язане з харчуванням, що стає дедалі менш різноманітним, ми щораз частіше використовуємо готові продукти. І в цьому звіті дуже виразно видно, що насамперед ці проблеми стосуються осіб, що мають нижчий суспільно-економічний статус, тобто вони просто бідніші. Також, наприклад, з досліджень, проведених у Франції, вийшло, що різноманітне харчування на основі свіжих продуктів, овочів і фруктів, може бути в 5 разів дорожчим, ніж харчування на основі дешевих, готових продуктів.
- Це вражає, особливо, якщо йдеться про гаманець…
- Отже, це питання не лише стилю життя. Хоч, звісно, можна тут звернути увагу на індивідуальну відповідальність людини. Але дуже часто головним фактором, що, де факто, змушує вести такий нездоровий спосіб життя, є, просто кажучи, можливості гаманця. Бідніші люди використовують готові продукти, які, парадоксально, сьогодні дешевші ніж продукти, які не пройшли жодної обробки. Тобто часто виявляється, що простіше купити готову страву в дешевому магазині, ніж овочі, з яких ми зваримо суп.
- Так, але разом з цим, пам’ятаючи, звісно, що розміри наших гаманців різні, наші можливості дуже різні, ми, дивлячись, наприклад, на зворотний бік упаковки такого готового обіду, купленого в дешевому магазині, можемо дуже легко і швидко побачити, що половина цього обіду – це дивні хімічні сполуки, що із нормальною їжею чогось спільного мають небагато.
- І тут, напевно, має значення також і освіта суспільства, чи не так? Зокрема, у випадку так званого закону про шкільні крамнички ми могли побачити, що польське суспільство дуже несвідомо відноситься до справи здорового харчування…
- Ви маєте на увазі ту відому війну із дріжджовими булками в шкільних магазинах?
- Саме так. Отже, виявилося, що спроба поліпшення якості харчування дітей і молоді зіткнулася з суспільним спротивом. Тоді йшлося про заборону продажу певних продуктів, що пройшли ґрунтовну обробку. Притому, там йшлося не стільки про булки, а про інші продукти, як, наприклад, газовані напої, про які відомо, що вони є однією з головних причин ожиріння серед дітей. А також у цьому списку опинилися солодкі і солоні закуски, до складу яких входять різноманітні жири і цукри. І тут виявилося, що ми як суспільство не готові до того, аби це прийняти. На додаток, ця спроба не супроводжувалася відповідною інформаційною акцією, завдяки котрій люди б усвідомили, якими є наслідки споживання таких сміттєвих продуктів для здоров’я.
- Але ми справді не маємо розуміння того, що споживання чіпсів та запивання їх певним дуже популярним газованим напоєм – це не може мати доброго впливу на наше здоров’я. А може навпаки, й ми просто вдаємо, що цього не розуміємо? Але ж протягом багатьох років говориться про згубний вплив таких продуктів на наш організм.
- Це правда. Поміж таким декларативним знанням, коли ми про щось чули, та зміною поведінки – дуже довгий шлях. Саме тому в країнах, де епідемія ожиріння безпосередньо загрожує бюджетам, призначеним для служби охорони здоров’я, вже тривають дискусії над дуже гострими рішеннями, що походять з арсеналу так званої поведінкової економіки. Отже, дуже серйозно говорять про податок на вміст цукру в газованих напоях. Тобто йдеться про перенесення відповідальності з індивідуального рівня на більш загальний, бо виявляється, що навіть у випадку інформаційних програм для суспільства їхня ефективність обмежена. Саме тому це питання треба перенести на рівень виробників продовольчих товарів, або навіть змусити їх до зміни складу їхніх продуктів. Тож це зовсім необов’язково має бити по кишенях платників податків, хоч такий ризик, звісно, теж існує, бо, зазвичай, родини з меншими фінансовими можливостями вдаються до такого типу продуктів.
PR24/А.М.